ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КЛОПІКС ФОРТЕ 75
(CLOPIXUM FORTE 75)
КЛОПІКС ФОРТЕ 150
(CLOPIXUM FORTE 150)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, з плоскою поверхнею, з фаскою, двошарові: шар, який містить клопідогрелю бісульфат, рожевого кольору; шар, який містить ацетил саліцилову кислоту, білого кольору;
склад: 1 таблетка містить клопідогрелю бісульфату у перерахуванні на клопідогрель 75 мг та ацетил саліцилової кислоти 75 мг;
1 таблетка містить клопідогрелю бісульфату у перерахуванні на клопідогрель 75 мг та ацетил саліцилової кислоти 150 мг;
допоміжні речовини:
для шару, який містить клопідогрель бісульфат: манітол (Pearlitol SD 200), целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH 112), гідроксипропіл целюлоза низько заміщена (L-HPC, LH-11), кремнію діоксид колоїдний безводний, полі етиленгліколь 6000, олія рицинова гідрогенізована, заліза оксид червоний;
для шару, який містить ацетил саліцилову кислоту: манітол (Pearlitol SD 200), гідроксипропіл целюлоза низько заміщена (L-HPC, LH-11), крохмаль пшеничний преже латинізований, кремнію діоксид колоїдний, кислота стеаринова.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичний засіб. Код АТС В 01АС.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фармакологічна дія клопідогрелю – антиагрегаційна.
Селективно і необоротно блокує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецепторами тромбоцитів, пригнічує їх активацію, зменшує кількість функціонуючих АДФ-рецепторів (без пошкодження), перешкоджає сорбції фібриногену та інгібує агрегацію тромбоцитів. Не інгібує активність фосфодиестерази.
Фармакологічна дія ацетил саліцилової кислоти – аналгезуюча, жарознижуюча, протизапальна, антиагрегаційна. Інгібує циклооксигеназу і необоротно гальмує циклооксигеназний шлях метаболізму арахідонової кислоти, блокує синтез простагландинів (ПГА2, ПГD2, ПГF2альфа, ПГЕ2 та ін.) і тромбоксану. Зменшує гіперемію, ексудацію, проникність капілярів, активність гіалуронідази, обмежує енергетичне забезпечення запального процесу шляхом пригнічення продукції АТФ. Впливає на підкіркові центри терморегуляції і больової чутливості. Знижує альгогенну дію брадикініну. Зменшення вмісту ТхВ 2 у тромбоцитах призводить до необоротного пригнічення агрегації, дещо розширює судини. Збільшує фібринолітичну активність плазми і знижує концентрацію вітамін К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Стимулює виведення сечової кислоти, оскільки порушується її реасорбція в канальцях нирок.
Комбінація ацетил саліцилової кислоти і клопідогрелю виявляє синергізм.
Антитромбоцитарна дія ацетил саліцилової кислоти посилюється у комбінації із антитромоцитарним засобом клопідогрелем, який має інший механізм дії.
Комбінація ацетил саліцилової кислоти та антагоніста АТФ – клопідогрелю – набагато ефективніше інгібує катехоламініндукований тромбоз, а також тромбоцит оз при гіпертензії, діабеті та гіперхолестеринемії; знижує ризик повторного стенозу при установці стенту.
Фармакокінетика. Клопідогрель є проліками, характеризується високою біодоступністю, при прийомі внутрішньо повторюваних доз по 75 мг швидко всмоктується. Час досягнення Сmax близько 1 год і складає приблизно 3 мг/л. Біотрансформується у печінці з утворенням активного метаболіту. Фармакокінетика основного метаболіту лінійна (концентрація у плазмі підвищується пропорційно дозі у межах від 50 до 150 мг клопідогрелю). Активний метаболіт, похідна тіолу, утворюється шляхом окислення клопідогрелю до 2-оксо-клопідогрелю з подальшим гідролізом. Стадія окислення регулюється переважно цитохромом Р450, ізоензимами 2В 6 та 3А 4 і меншою мірою – 1А 1, 1А 2 та 2С 19. Активний метаболіт швидко і необоротно зв’язується з рецепторами тромбоцитів, таким чином інгібуючи їх агрегацію. Цей метаболіт не виявлено у плазмі. Клопідогрель і основний метаболіт оборотно зв’язується in vitro з білками плазми людини (98 % та 94 % відповідно). Зв’язування ненасичуване in vitro до концентрації 100 мкг/мл.
Значною мірою метаболізується у печінці, основний неактивний метаболіт – похідна карбонової кислоти, у плазмі циркулює на 85 %. Час досягнення Сmax цього метаболіту близько 1 год при повторюваних дозах 75 мг і складає приблизно 3 мг/л.
Період напів виведення (Т1/2) складає близько 8 год. Приблизно 50 % виводиться із сечею, приблизно 46 % – із фекаліями через 120 год після прийому.
Ацетил саліцилова кислота після прийому внутрішньо майже повністю всмоктується. Під час абсорбції піддається пре системній елімінації в стінці кишечника і в печінці (деацетилюється). Резорбована частина дуже швидко гідролізу ється спеціальними естеразами, тому Т1/2 складає не більше 15 – 20 хв. В організмі циркулює (на 75 – 90% у зв’язку з альбуміном) і розподіляється у тканинах аніон саліцилової кислоти. Сmax досягається через 2 год. Сироватковий рівень саліцилатів досить варіабельний. З білками плазми крові ацетил саліцилова кислота практично не зв’язується. Саліцилати легко проникають у багато тканин і рідин організму, у т. ч. у синовіальну, цереброспінальну, перитонеальну рідини, синовіальні оболонки. У невеликих кількостях саліцилати виявляють у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, фекаліях. При появі ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, яка добре проникає у тканини, у тому числі у мозок. Швидко проходять крізь плаценту, у невеликих кількостях виводяться із грудним молоком. Біо трансформація саліцилатів проходить переважно у печінці з утворенням 4-х основних метаболітів, що виявляють у багатьох тканинах і сечі. Екскреція саліцилатів здійснюється переважно шляхом активної секреції в канальцях нирок у незміненому вигляді (60 %) і у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від рН сечі. Якщо рН сечі становить більше 6,5, нирковий кліренс вільних саліцилатів підвищується з 5% до 80%. Близько 10% екскретується у вигляді саліцилової кислоти, 75% – у вигляді глюкуронідів із сечею.
Показання для застосування. Профілактика ішемічних порушень (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, тромбоз периферичних артерій) у хворих на атеросклероз; гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST.
Спосіб застосування та дози. Внутрішньо.
Лікування слід починати у термін від декількох днів до 35 днів після інфаркту міокарда і від 7 днів до 6 місяців після ішемічного інсульту.
Запобігання ішемічним порушенням: 1 таблетка один раз на день.
Гострий коронарний синдром: ударна доза – 4 таблетки Клопіксу Форте 75 або 2 таблетки Клопіксу Форте 150 – залежно від стану пацієнта; підтримуюча доза – 1 таблетка на день.
Оптимальна тривалість лікування не встановлена. Ефективне застосування схеми протягом до 12 місяців, а максимальна ефективність спостерігається після 3 місяців терапії.
Досвіду застосування у дітей немає.
Побічна дія.
З боку центральної нервової системи – головний біль, запаморочення, парестезія, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смакових відчуттів.
З боку шлунково-кишкового тракту – абдомінальний біль, диспепсія, гастрит, діарея, запор, нудота, блювання, метеоризм, гастроінтестинальна геморагія. Рідко – тромбоцит опенічна пурпура.
Можливі нейтропенія, еозинофілі я, шкірні висипання, пальпітація, синкопе, астенія, невралгія, парестезія та вертиго.
Протипоказання. Гіпер чутливість (алергія) до клопідогрелю, ацетил саліцилової кислоти та/або інших не стероїдних протизапальних засобів, недавні шлунково-кишкові кровотечі в історії хвороби, активні кровотечі (пептична виразка або інтракраніальна геморагія), гемофілія; тяжкі порушення функції печінки і нирок, гостра печінкова або ниркова недостатність, вагітність, годування груддю.
Передозування.
Симптоми передозування клопідогрелем: подовження часу кровотечі з подальшими ускладненнями, пригнічений стан, утруднене дихання, гастроінтестинальна геморагія.
Симптоми передозування ацетил саліциловою кислотою: синдром саліцилізму (нудота, шум у вухах, загальне нездужання, лихоманка). Більш тяжке отруєння – ступор, судоми і кома, некардіогенний набряк легенів, різка дегідратація, порушення кислотно-лужного стану (спочатку респіраторний алкілоз, потім – метаболічний ацидоз), ниркова недостатність і шок. Рівень вище 70 мг свідчить про помірне або тяжке отруєння; вище 100 мг – про вкрай тяжке прогностично несприятливе. При отруєнні середньої тяжкості необхідна госпіталізація щонайменше на 24 год.
Лікування: провокація блювання, призначення активованого вугілля і проносних засобів, олужнення сечі (показане при рівні саліцилатів вище 40 мг, забезпечується внутрішньо венною інфузією гідро карбонату натрію – 88 мекв в 1 л 5 % розчину глюкози, зі швидкістю 10 – 15 мл/кг/год, відновлення об’єму циркулюючої крові та індукція діурезу (досягається введенням гідро карбонату у тій самій дозі і розведенні, повторюють 2 – 3 рази); слід мати на увазі, що інтенсивна інфузія рідини пацієнтам літнього віку може призвести до набряку легенів. Не рекомендується застосування ацетозоламіду для олужнення сечі (може викликати ацидемію і посилити токсичну дію саліцилатів). Гемодіаліз показаний при рівні саліцилатів більше 100 – 130 мг, а у хворих із хронічним отруєнням – 40 мг і нижче при наявності показників (рефрактерний ацидоз, прогресуюче погіршення стану, тяжке ураження центральної нервової системи, набряк легенів і ниркова недостатність). При набряці легенів – штучна вентиляція легенів сумішшю, збагаченою киснем, в режимі позитивного тиску в кінці видиху; для лікування набряку мозку застосовують гіпервентиляцію і осмотичний діурез.
Особливості застосування. З обережністю призначають хворим з підвищеним ризиком кровотечі (травма, оперативне втручання, коагулопатія та ін.). При лікуванні пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки слід враховувати можливість розвитку геморагічного діатезу.
Під час тривалої терапії рекомендується регулярно проводити аналіз крові і досліджувати кал на приховану кров. У разі хірургічних втручань, якщо антитромботичний ефект не бажаний, прийом препарату потрібно припинити за 7 днів до операції.
Безпечність та ефективність застосування препарату особами віком до 18 років, не встановлена. Призначення при вагітності тільки в разі крайньої необхідності. На період лікування годування груддю потрібно припинити.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Клопідогрель потенціює дію ацетил саліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном.
Підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч на фоні не стероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), варфарину, кислоти ацетил саліцилової, гепарину, тромболітичних засобів, атенололу, ніфедипіну, діуретиків, антагоністів кальцію.
Ацетил саліцилова кислота посилює токсичність метотрексату, ефекти наркотичних аналгетиків (оксикодону, пропоксифену, кодеїну), пероральних протидіабетичних препаратів, гепарину, непрямих антикоагулянтів, тромболітиків та інгібіторів агрегації тромбоцитів, знижує – гіпотензивних засобів. Фенацетин, антигістамінні засоби, ацетамінофен, кофеїн підвищують ризик розвитку побічних явищ, глюкокортикоїди – негативний вплив на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту і збільшує кліренс.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 таблеток у cтрипі. По 1 або 3 стрипи у пачці із картону.
Виробник. Ципла Лтд, Індія.
Адреса.
Зареєстрований офіс: Источник
Мумбаї Сентрел, Мумбаї 400 008, Індія.