ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПЕФЛОКСАЦИН

(PEFLOXACINUM)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Pefloxacin; (1-етил-6-фтор-7-(4-метил піперазин-1-іл)-4-оксо-1,4-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти метансульфонату);

основнi фiзико-хiмiчні властивостi: таблетки, вкриті оболонкою білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею;

склад: 1 таблетка містить пефлокса цину – 0,40 г;

допомiжнi речовини: крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат, желатин, полі етиленгліколь-115, титану двоокис, м етилцелюлоза-8.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи фторхінолонів. АТСS01M A03.

Фармакологічні властивості. Пефлоксацин має широкий антибактеріальний спектрдії. Препарат блокує фермент ДНК-гіразу в бактеріальних клітинах.

Грам негативні бактерії чутливі до препарату як у фазі поділу, так і уфазі спокою, а грам позитивні бактерії чутливі тільки у фазі поділу. Пефлоксацинособливо сильно діє на аеробні грам негативні бактерії. Пригнічуючи реплікаціюДНК, препарат діє на РНК і синтез білків бактерій. До пефлокса цину чутливі:Aeromonas spp.,Campylobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp.,Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Klebsiella spp.,Legionella spp., Moraxella catarrhalis, Morganella spp., Neisseria gonorrhoeae,Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providenciaspp., Salmonella spp., Shigella spp., Serratia spp., Yersinia spp., Ureaplasmaurealyticum. Середньо чутливі: Streptococcus spp., Pneumococcus spp.,Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Clostridium perfringns, Mycoplasma spp,Chlamydia spp. До препарату генетично стійкі грам негативні анаероби, блідатрепонема, мікобактерії туберкульозу.

Фармакокінетика. При прийомі пефлокса цину внутрішньо препарат швидко всмоктується. Максимальна концентрація в крові спостерігається через 90 хвпісля прийому. Біодоступність препарату 90-100%. На 25-30% зв’язується збілками плазми, рівномірно розподіляється по органах і тканинах; на відміну відінших фторхінолонів пефлоксацин добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ). Об’єм розподілу препарату 1,7 л/кг. Період напів виведення становить 8-12годин. При зниженні кліренсу креатині ну менш 10 мл/хв період напів виведенняпефлокса цину підвищується до 11-15 годин. Пефлоксацин піддається метаболізму впечінці (метилювання, окислювання, кон’югування з глюкуроновою кислотою). Виводиться в основному нирками, близько 30% препарату виводиться з калом увигляді метаболітів і в незміненому вигляді. Препарат добре проникає в органи ітканини, у тому числі в мозок, кістки, слизові оболонки, слинні залози, лімфоїдні утворення (мигдалики), щитовидну залозу, шкірні покриви.

Показання для застосування. Пефлоксацин застосовують при інфекціях, викликаних чутливими до препарату збудниками: інфекції дихальних шляхів, середнього вуха, придаткових пазух носа, нирок і/чи сечовивідних шляхів, статевих органів (утому числі гонорея і простатит), інфекції черевної порожнини (у тому числі жовчних шляхів), інфекції шкіри і м’яких тканин, кісток, суглобів, септичні стани, бактеріальний ендокардит, стафілококовий менінгіт.

Спосіб застосування та дози. Пефлоксацин призначають внутрішньо дорослимі підліткам старшим 15 років по 1 таблетці (400 мг) 2 рази на добу (ранком іввечері) під час прийому їжі. Тривалість лікування 7-14 діб. При нирковій і печінковій недостатності необхідно зменшити разову дозу з розрахунку 8 мг/кг і кратність прийому препарату.

Побічна дія. В окремих випадках спостерігаються алергічні реакції, біль у животі, нудота, пронос, порушення сну, головний біль, розвиток судомного синдрому, м’язового тремору, зміни картини крові (лейкопенія, агранулоцит оз, тромбоцит опенія). Можлива фото сенсибілізація шкіри, розвиток тендовагініту, поява артралгій.

Протипоказання. Підвищена чутливість до хінолонів. Епілепсія. Вагітність, лактація. Вік до 15 років. Гемолітична анемія, пов’язана з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Передозування. Специфічних симптомів не існує, можливе посилення побічної дії.

Особливості застосування. При прийомі пефлокса цину слід запобігати дії ультрафіолетового опромінення, оскільки можлива фото сенсибілізація шкіри.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не слід приймати разом з антацидними засобами для запобігання зниження ефективності препарату. Підвищує концентрацію теофіліну в плазмі та ЦНС. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при кімнатній температурі. Термін зберігання-3роки.