ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТОМОГЕКСОЛ
(TOMOHEXOL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назва: iohexol, (5-(ацетил (2,3-дигідроксипропіл) аміно)-N,N’-біс (2,3–дигідроксипропіл)–2,4,6–трийодбензол–1,3–дикарбоксіамід);
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або світло-жовтого кольору рідина (розчин);
склад: 1 мл розчину містить йогексолу в перерахуванні на 100 % речовину 518 мг або 647 мг або 755 мг, що еквівалентно 240 мг або 300 мг або 350 мг йоду, відповідно;
допоміжні речовини: натрію кальцій едетат, трометамол, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Контрастні засоби. Водорозчинні низькоосмолярні
нефротропні рентгеноконтрастні засоби. Код АТС V08A B02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Томогексол – йодвмісний неіонний моно мірний водорозчинний рентгеноконтрастний засіб.
Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні Томогексол розподіляється в позаклітинній рідині, близько 100% екскретується шляхом клуб очкової фільтрації у незмінному виді за 24 години. Максимальна концентрація в крові (Сmax) відзначається відразу після введення. Сmax у сечі досягається через 1 годину після введення. Період напів виведення (Т1/2) у першій фазі становить близько 20 хв, внутрішньо- та поза судинна концентрація вирівнюються протягом 10 хв, потім експоненційно відбувається зниження концентрації з Т1/2 близько 2 годин. Нирковий кліренс (Cl) – 120 мл/хв, загальний Cl – 131 мл/хв, об'єм розподілу – 165 мл/кг. Томогексол швидко накопи чується в нирках: контрастування ниркового пасажу починається через 1 хвилину після внутрішньо венної ін'єкції і досягає оптимуму через 5 – 15 хв. Незначною мірою зв'язується з білками плазми та цереброспінальної рідини. Проникає через плацентарний бар'єр шляхом простої дифузії, але не проходить через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр.
При інтратекальному введенні Томогексол абсорбується з цереброспінальної рідини у кровообіг і цілком виводиться нирками (близько 88% протягом першої доби) у незміненому виді. Нирковий CL - 99 мл/хв, загальний CL – 109 мл/хв. Cmax досягається через 2-6 годин і становить близько 119 мкг/мл. Об'єм розподілу – 157 мл/кг, Т1/2 – 3-4 години. Час досягнення максимальної рентгеноконтрастності при звичайній мієлографії – до 30 хв (через 1 годину вже не візуалізується). При комп'ютерній томографії візуалізація контрасту в грудному відділі можлива протягом 1 години, шийному відділі – 2 годин, у базальних цистернах – близько 3 – 4 годин.
Показання для застосування. Ангіокардіографі я, включаючи вентрикулографію та селективну коронарну артеріографію; аортографія, включаючи дослідження кореня та дуги аорти, висхідної аорти, черевної аорти і її розгалуджень; ангіографія легень, голови, шиї, мозку, черевної порожнини, нирок; дослідження колатерального кровообігу; флебографія; екскреторна урографія; мієлографія (поперекова, грудна, шийна, загальна); контрастне посилення при комп'ютерній томографії (КТ) голови, тулуба і черевної порожнини; КТ-мієлографія, цистернографія, вентрикулографія, ретроградна ендоскопічна панкреатохолангіорентгенографія, гістеросальпінгографія, цистоуретрографія, герніографія, рентгенографія шлунково-кишкового тракту, артрографія, сіалографія.
Спосіб застосування та дози. Застосовують Томогексол у дорослих і дітей внутрішньо венно, внутрішньоартеріально, інтратекально, інтраутерально, трансутерально, інтраперитонеально, внутрішньо суглобово, перорально, ректально. Ампула призначена для використання тільки в одного пацієнта. Невикористані залишки потрібно викинути. Концентрації розчинів і дози залежать від виду дослідження, віку і маси тіла пацієнта, показника серцевого викиду, загального стану його здоров'я, а також методики і техніки виконання діагностичного дослідження (див. табл.).
Таблиця
|
|
|
|
|
|
|
|
Показання |
Концентрація йоду, мг/мл |
Об'єм
препарату, мл |
Особливі вказівки |
1 |
2 |
3 |
4 |
Внутрішньо венне введення |
Урографія |
дорослі
|
300 або 350
|
40-80
|
В окремих випадках можливе введення більше 80 мл |
діти (маса тіла менше 7 кг) |
240
300 |
4 мл/кг
3 мл/кг |
|
|
|
|
|
діти (маса тіла більше 7 кг) |
240
300 |
3 мл/кг
2 мл/кг (максимально 40 мл)
|
Флебографія
(нижні кінцівки)
|
240 або 300 |
20-100 (на одну кінцівку) |
|
Цифрова субтракціонна
ангіографія |
300 або 350 |
20-60 (на одну ін‘єкцію) |
Посилення при КТ |
Дорослі |
240 |
100-250 |
Загальна кількість йоду звичайно становить 30-60 г |
300 |
100-200 |
350 |
100-150 |
Діти |
240 |
2-3 мл/кг
(до 40 мл) |
В окремих випадках можливе введення до 100 мл |
300 |
1-3 мл/кг
(до 40 мл) |
Внутрішньо артеріальне введення |
Ангіографія: |
грудна аорта |
300 |
30-40 |
Об’єм на одну ін‘єкцію залежить від місця введення |
селективна церебральна
ангіография |
300 |
5-10 (на одну ін‘єкцію) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
аортографія |
350 |
40-50 (на одну ін‘єкцію) |
|
ангіографія стегнових артерій |
300 або 350 |
30-50 (на одну ін‘єкцію) |
інші види |
300 |
залежить від виду дослідження |
Кардіоангіографія: |
дорослі
лівий шлуночок, корінь аорти
|
350 |
30-60 (на одну ін‘єкцію) |
|
селективна коронарографія |
350 |
4-8 мл (на одну ін‘єкцію) |
Діти |
300 або 350 |
максимально
8 мл/кг |
Доза залежить від віку, маси тіла та захворювання |
Цифрова субтракціонна
ангіографія |
240 або 300 |
1-15 (на одну ін‘єкцію) |
Залежно від місця введення можуть бути використані об’єми до 30 мл |
Інтратекальне введення |
|
Поперекова та грудна
мієлографія |
240 |
8-12 |
люмбальне
введення |
Шийна мієлографія |
240 |
10-12 |
люмбальне
введення |
300 |
7-12 |
240 |
6-10 |
церви кальне
введення |
300 |
6-8 |
КТ цистернографія |
240 |
4-12 |
люмбальне
введення |
Внутрішньо порожнинне введення |
Артрографія |
240 |
5-20 |
|
300 |
5-15 |
350 |
5-10 |
Ретроградна
панкреатохол ангіографія |
240 |
20-50 |
Герніография |
240 |
50 |
Об’єм введення залежить від об’єму грижі |
Гістеросальпінгографія |
240 |
15-50 |
|
300 |
15-25 |
Сіалографія |
240 або 300 |
0,5-2 |
Пероральне застосування |
Дослідженння ШКТ |
|
|
|
Дорослі |
240 або 350 |
50-100 |
Вибирається
індивідуально |
діти (стравохід) |
300 або 350 |
2-4 мл/кг |
Максимальна доза
50 мл |
недоношені діти |
350 |
2-4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Посилення при КТ |
|
|
|
Дорослі |
240 або 300,
або 350
Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл.
|
800-2000 мл от-риманого розчину протягом визначеного періоду |
Наприклад: розвести Томогексол-300 або Томогексол-350 водою 1:50. |
Діти |
15-20 мл отриманого розчину на кг маси тіла |
Ректальне введення |
Посилення при КТ
Діти
|
240 або 300, або 350
Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл.
|
Вибирається
індивідуально |
|
Дослідження ШКТ
Діти
|
240 або 300,
або 350 |
Розвести водою до концентрації 100-150 мг йоду/мл. 5-10 мл/кг отриманого розчину |
Наприклад: розвести Томогексол-240, Томогексол-300 або Томогексол-350 водою 1:1 або 1:2 |
Побічна дія. Побічні реакції мають звичайно помірний або легкий ступінь вираженості й оборотний характер. Найчастіше – відчуття тепла у всьому тілі, короткочасно – присмак металу у роті. Рідко – відчуття дискомфорту, жару, гіперемія шкіри, порушення ритму серця, біль у грудній клітці, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, брадикардія або тахікардія, серцева недостатність, асистолія, головний біль, запаморочення, болі в епігастральній ділянці, у спині та шиї, скутість, невралгія, судоми, зниження апетиту, порушення смаку, нудота, блювання, пітливість, слабкість, фотофобія, біль у місці введення, алергічні реакції (гарячка, озноб, профузний пронос, шкірний свербіж, висип, еритема, висипи за типом кропив’янки, закладеність носа, задишка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Гійєна-Барре, токсичний епідермальний некроліз, ангіо невротичний набряк, анафілактичний шок). Дуже рідко – явища йодизму або «йодна свинка», що проявляється збільшенням та болісністю слинних залоз протягом 10 діб після введення Томогексолу. Алергічні реакції можуть розвиватися як безпосередньо після введення препарату, так і через декілька днів. У пацієнтів, які приймають β-адреноблокатори, прояви анафілактичних реакцій на введення Томогексолу можуть бути атиповими та помилково прийнятими за вагусні реакції.
При внутрішньо артеріальному введенні можливе короткочасне підвищення креатині ну в сироватці крові, ниркова недостатність, короткочасні порушення моторної функції та функції органів чуття; при проведенні периферичної ангіографії – дистальний біль; при ін'єкціях у коронарні, мозкові і ниркові артерії – артеріальний спазм, що призводить до транзиторної ішемії; зниження скорочувальної функції міокарда, ішемія міокарда. Вкрай рідко Томогексол може проникати через гематоенцефалічний бар'єр та візуалізуватися в корі головного мозку при комп'ютерній томографії протягом 1 – 2 днів, спричиняючи короткочасні порушення орієнтації та кортикальну сліпоту.
При внутрішньо венному введенні дуже рідко - постфлебографічний тромбофлебіт, тромбоз, артралгія.
При субарахноїдальному введенні (при проведенні мієлографії) дуже рідко може виникати головний біль протягом декількох діб, парестезії, корінцеві болі в місці пункції, судоми (у схильних до судом пацієнтів), біль у спині, шиї та кінцівках, нудота, блювання, хімічний або асептичний менінгіт; вкрай рідко – прояви минущої дисфункції мозку у вигляді порушень орієнтування, рухової і чутливої дисфункції, зміни ЕЕГ.
При введенні у порожнини тіла можливий розвиток локального болю і набряк, вкрай рідко – запалення і некроз тканин (рекомендується холод, підняті кінцівки, у випадку розвитку симптомів здавлення – хірургічна декомпресія). При проведенні ендоскопічної ретроградної панкреатохол ангіографії можливо підвищення активності амілази, дуже рідко – некротизуючий панкреатит; при артрографії – артрит, ризик розвитку інфекційного артриту.
При пероральному прийомі вкрай рідко - шлунково-кишкові розлади.
Протипоказання. Гіпер чутливість, у тому числі до інших йодвмісних препаратів, виражений тиреотоксикоз, місцеві або системні інфекції. В разі технічної невдачі субарахноідального введення при проведенні мієлографії негайне повторне введення протипоказане. Відносним протипоказанням для інтрате кального введення є епілепсія та підвищена судомна активність. Застосування препарату протипоказане під час вагітності та годування груддю (мінімальна кількість препарату може потрапляти в молоко).
Передозування. Симптоми: ціаноз, брадикардія, ацидоз, легеневі кровотечі, зупинка серця, безсоння або сонливість, слабкість, стомлюваність, ступор, судоми, кома, порушення психічної діяльності (галюцинації, деперсоналізація, страх, дезорієнтація, ехолалія, депресія, амнезія, психоз, амбліопія, диплопія, фотофобія, гіпестезія), зорові, слухові або мовні порушення, зміни ЕЕГ, менінгізм, гіперрефлексія або арефлексія, геміплегія, параліч, квадраплегія, тремор, крововиливи у мозок.
Лікування: при передозуванні необхідний моніторинг, у тому числі моні торування функції нирок протягом не менше 3 днів, і підтримка життєво важливих функцій, проведення симптоматичної терапії. Корекція порушень водно-електролітного балансу. Для видалення надлишку препарату можливий гемодіаліз. При розвитку судомного синдрому застосовують діазепам (10 мг внутрішньо венно повільно), через 20 – 30 хв після припинення судом – фенобарбітал (внутрішньом’язово, 200 мг). Специфічний антидот відсутний.
Особливості застосування. Препарат застосовують лише у стаціонарі. Перед застосуванням Томогексолу обов’язково визначають індивідуальну чутливість пацієнта до йоду. Відносним обмеженням до застосування є епілепсія, дегідратація, тяжкі серцево-судинні захворювання, декомпенсована серцева недостатність, легенева гіпертензія, тяжкі порушення функції нирок і печінки, хронічний алкоголізм, розсіяний склероз, множинна мієлома й інші парапротеїнемічні гемобластози, феохромоцитома, тиреотоксикоз, серпоподібно-клітинна анемія, хвороба Бюргера, гострий тромбофлебіт, стани, що супроводжуються зменшенням кількості тромбоцитів, алергічні захворювання (бронхіальна астма, поліноз, харчова алергія), виражений атеросклероз.
Діагностичні процедури слід проводити тільки в умовах стаціонару у відділеннях інтенсивної терапії і реанімації. Процедури повинен проводити спеціально підготовлений персонал з достатнім досвідом виконання подібного роду досліджень. Спостереження бажано проводити протягом 30 – 60 хв після введення препарату та протягом 24 годин після інтрате кального введення. Хворий повинен знаходитися під наглядом медперсоналу.
Перед введенням розчин Томогексолу необхідно ретельно розглянути на предмет присутності нерозчинних частинок, зміни кольору і порушення цілісності упаковки.
Для введення препарату внутрішньо венно бажано використовувати внутрішньо венний катетер. При виконанні ангіографічних досліджень слід ретельно дотримуватись методики введення і часто промивати катетер (наприклад, гепаринізованим фізіологічним розчином) для мінімізації ризику тромбозів та емболії.
Не менше ніж за 48 годин до проведення мієлографії слід відмінити нейролептичні препарати. Хворим на цукровий діабет, які приймають метформін, слід припинити його прийом за 48 годин до дослідження і відновити після повного відновлення функції нирок. З обережністю слід застосовувати препарат при небезпеці дегідратації і розвитку гострої ниркової недостатності при серцево-судинних захворюваннях, цукровому діабеті, у хворих на мієломну хворобу, особам літнього віку з патологією нирок (можливий осмотичний діуретичний ефект). Перед проведенням дослідження ці категорії пацієнтів повинні бути досить гідратовані. Можливе проведення досліджень у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, але за умови, що діаліз буде проведений відразу після введення.
З обережністю призначають препарат пацієнтам літнього віку і дітям, особливо немовлятам (у віці до одного року), через високий ризик тяжких несприятливих реакцій (асептичний менінгіт) і можливості зневоднення організму, порушення гемодинаміки та електролітного балансу. Мінімальна кількість Томогексолу може проникати в грудне молоко. У хворих з гострою церебральною патологією, пухлинами мозку, алкоголізмом і наркоманією в анамнезі підвищено ризик розвитку судом і неврологічних реакцій. У пацієнтів із багато вузловим зобом є ризик розвитку гіпертиреойодизму. Препарат може посилити симптоми міастенії.
Протипоказана повторна мієлографія відразу після невдалої попередньої спроби (небезпека передозування). Найбезпечніше провести її повторно через 5 – 7 днів. При проведенні ангіокардіографії необхідний ретельний підбір дози препарату для пацієнтів з явищами правошлуночкової недостатності і легеневій гіпертензії, із-за ризику порушень гемодинаміки при влученні препарату у праві відділи серця. Виконання ангіографії у пацієнтів з обструкцією аортоклубового сегмента і/або стегнової артерії, підвищеним тиском у черевній порожнині, гіпотензією або гіпертензією вимагає ретельного спостереження під час дослідження через високий ризик неврологічних ускладнень (параплегія). З обережністю вводять Томогексол внутрішньо венно пацієнтам з парапротеїнемічними гемобластозами, з огляду на небезпеку розвитку гострої необоротної ниркової недостатності в результаті преципітації пара протеїну в ниркових канальцях.
Контрастування суглобних порожнин, порожнини матки, фаллопієвих труб, перитоніальних випинань, панкреатичних і жовчних проток, сечового міхура здійснюється шляхом введення Томогексолу в досліджувану область і досягається безпосередньо після введення.
Томогексол трохи знижує згортальні властивості крові, короткочасно і незначною мірою збільшує осмотичний тиск плазми, подовжує інтервал Q-T. Препарат може спотворювати результати біохімічних тестів по визначенню в крові і сечі вмісту білірубіну, білків, неорганічних речовин (наприклад, заліза, міді, кальцію, фосфатів) у день введення і результати радіоізотопного дослідження функції щитоподібної залози протягом 2 тижнів після введення.
Заходи для профілактики побічних реакцій:
ідентифікація пацієнтів, які належать до групи підвищеного ризику;
забезпечення адекватної гідратації (якщо необхідно) за допомогою постійної
внутрішньо венної інфузії, що починають до моменту введення препарату, і яка триває аж до його виведення нирками;
запобігання додаткового навантаження на нирки, що виникає як наслідок застосування
нефротоксичних ліків, препаратів для пероральної холецистографії, перетиску ниркових артерій, ангіопластики ниркових артерій, хірургічних операцій – аж до виведення Томогексолу з організму;
- повторні рентгеноконтрастні дослідження повинні виконуватися тільки після того, коли функція нирок відновиться до вихідного рівня;
- пацієнтам із феохромоцитомою необхідне застосування α-блокаторів для профілактики гіпертонічного кризу;
- при проведенні мієлографії пацієнтам необхідно знаходитися в положенні лежачи на спині, з піднятим (на 20°) узголів'ям, не менше 8 годин після дослідження, тому що вертикальне положення сповільнює дисперсію препарату і збільшує його усмоктування арахноїдальною оболонкою люмбального відділу. Надалі слід дотримуватись постільного режиму ще протягом 24 годин. Щоб уникнути втрат ліквору, неприпустимі нахили тіла й активні рухи протягом 24 годин після введення Томогексолу.
Виникаючі вкрай рідко тяжкі алергічні реакції та ускладнення з боку серця вимагають негайного припинення введення Томогексолу та застосування антиангінальних, кардіотонічних, анти аритмічних та діуретичних препаратів, глюкокортикостероїдної терапії, проведення дефібриляції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не сумісний при інтратекальному введенні з кортикостероїдами. Фармацевтично (в одному шприці) не сумісний з переважною більшістю лікарських препаратів, особливо з антигістамінними та діагностичними засобами. Похідні фенотіазіну й інших нейролептиків, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, стимулятори центральної нервової системи, аналептики, психостимулятори та неселективні інгібітори зворотного нейронального захоплення моно амінів, знижуючи судомний поріг, збільшують ризик епілептичних припадків при застосуванні Томогексолу.
β-адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби підвищують імовірність розвитку гіпотензії. Томогексол підсилює нефротоксичні властивості інших препаратів. При спільному застосуванні з метформіном може спричиняти порушення функції нирок та молочнокислий ацидоз. У пацієнтів, які приймали за 2 тижні до дослідження інтерлейкін-2, підвищувалася частота відстрочених побічних реакцій у виді шкірних або грипоподібних реакцій.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та вторинного рентгенівського випромінювання місці при температурі від 15 º С до 25 º С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 20 мл в ампулах; по 5 ампул, вкладених у пачку. По 20 мл у флаконах; по 1 або 5 флаконів, вкладених в пачку. По 50 мл у флаконі, вкладеному в пачку.
Виробник. ВАТ «Фармак». Источник
Адреса. Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.