ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЛІТ
(ALIT)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: жовті, круглі, двоопуклі, розчинні таблетки без оболонки, з насічкою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить німесуліду 100 мг та дицикловерину гідро хлориду (дицикломіну гідро хлориду) 20 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремній колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, повідон К-30, тальк очищений, магнію стеарат, аспартам, сухий ароматизатор мультифруктовий, сухий ароматизатор м’ята перцева.
Форма випуску. Таблетки розчинні.
Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС М 01A Х.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Аліт, завдяки своєму складу (німесулід ідицикловерин), проявляє виражену аналгетичну та спазмолітичну дію. Німесулід –не стероїдний протизапальний засіб – селективний інгібітор циклооксигенази (ЦОГ-2). Він має протизапальні, жарознижувальні та аналгетичні властивості, не спричинює ульцерогенної дії на шлунково-кишковий тракт.
Дицикломін зменшує спазми гладкихм'язів ШКТ, міометрію. Він діє за двома механізмами: по-перше, завдяки специфічномуантихолінергічному (антимускариновому) ефекту на ділянки ацетилхоліновихрецепторів; по-друге, прямо діючи на гладкі м'язи, як антагоніст брадикініну тагістаміну.
Фармакокінетика. Після перорального прийому у вигляді розчину німесуліддобре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація вплазмі крові визначається через 1 – 2 години після введення і становить від 2,86 до 4,58 мг/л. Наявність їжі не впливає на всмоктування. Період напіврозпаду в плазмі крові становить 1,96 – 4,73 годин, він інтенсивнозв'язується з білками і виводиться з сечею та калом.
Дицикломін швидко поглинається після перорального прийому у вигляді розчину, досягаючи максимуму в межах 30 – 60 хвилин. Здебільшого він виводиться з сечею (79,5% введеної дози), а також з калом (8,4%). Дицикломін має дві фази елімінації: період напіврозпаду в плазмі крові – 1,8 годин у разі, якщо його концентрація в плазмі зберігалась протягом 24 годин після одноразового введення; друга фаза мала більш тривалий період напіврозпаду.
Показання для застосування. Больові синдроми різної етіології: при головному ізубному болю, болю в м’язах та суглобах, періодичних болях у жінок.
Купірування болю, зумовленого спазмом гладких м’язів при печінковій, кишковій, нирковій коліках, дискінезії жовчовивідних шляхів, тенезмах, а також прим’язовому і суглобовому болях, у тому числі в період загострення ревматичних захворювань (остеоартроз із вторинним синовітом, ревматоїдний артрит, анкілозивний спондилоартрит, гострий подагричний артрит), при міозиті, міалгії, бурситі, лігаментиті й інших ураженнях суглобів і навколо суглобових м’яких тканин, при больовому синдромі вертеброгенного походження (полірадикулярномусиндромі, ішіалгії, невралгії), а також у випадку болю, що виникає після травм, хірургічних втручань, мігрені, пропасниці.
Фарингіт, тонзиліт, отит, перебіг яких супроводжується вираженим больовим синдромом і запальними явищами.
Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, після їжі, дорослим по 1 – 2 табл. 3 – 4 рази на день (таблетки розчиняють у склянці води). Максимальна добова доза – 4 таблетки. Дітям від 12 до 16 років по½ – 1 табл. 3 – 4 рази на день.
Препарат слід приймати до зникнення проявів больового синдрому. Тривалість лікування – від декількох днів до декількох місяців (при остеоартриті).
Побічна дія. Можливі: печія, нудота, сухість у роті, спрага, біль в епігастрії, головний біль, запаморочення, фотофобія, підвищення внутрішньо очного тиску, транзиторна брадикардія з наступною тахікардією, аритмія, несправжні позиви до сечовипускання, зменшення тонусу та пригнічення моторики шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції.
Протипоказання. Виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишкиу фазі загострення, виражені порушення функції печінки та нирок, глаукома, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту (пілородуоденальнийстеноз), жовчних і сечовивідних шляхів (обструкція шийки сечового міхура, гіпертрофія передміхурової залози), паралітична непрохідність кишечнику, тяжка псевдопаралітична міастенія, підвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність, лактація, дитячий вік до 12 років (використовується Аліт-бебісуспензія).
Передозування. Симптоми: посилення вираженості побічних ефектів.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматичне лікування.
Особливості застосування. Форма розчинної таблетки дає змогу зменшити вдвічічас всмоктування активних речовин Аліту та прискорити настання знеболюючого таспазмолітичного ефекту.
У зв’язку з тим, що при застосуванні препарату можливе виникнення таких побічних ефектів, як запаморочення і сонливість, слід з обережністю призначатиАліт пацієнтам, що займаються потенційно небезпечними видами діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги і швидких психічних і рухових реакцій.
Слід з обережністю призначати Аліт пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки, при неспецифічному виразковому коліті, з артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, тахікардією різного генезу, порушення мизору, гіпертрофією передміхурової залози, цукровим діабетом 2 типу.
Взаємодія з лікарськими засобами. В комбінації з препаратами, відомими своїм негативним впливом на ниркову гемодинаміку, слід застосовувати препарат з обережністю.
Слід бути обережними при одночасному застосуванні Аліту з:
фенофібратом (при одночасному введенні збільшує зв'язування з протеїнами плазми);
препаратами літію (збільшує концентрацію літію в плазмі крові);
діуретиками і гіпотензивними засобами (знижує їх дію);
іншими не стероїдними протизапальними засобами (потенціює побічні діїодин одного);
антикоагулянтами (посилює їх дію);
циклоспорином (посилює дію циклоспорину на нирки);
метотрексатом (збільшує можливість появи побічних ефектів, спричиненихметотрексатом);
пероральними протидіабетичними засобами, оскільки на рівні зв’язуванняз білками плазми німесулід підвищує концентрацію лікарських засобів, що конкурують за зв’язок з білком.
Ефект Аліту посилюють амантадин, антипсихотичні препарати, бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні аналгетики, нітрати і нітрити, симпатоміметики, трициклічні антидепресанти, М-холіноблокатори. Аліт посилює дію серцевих глікозидів. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С. Термін придатності – 3 роки.