ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КИСЛОТААМІНОКАПРОНОВА
(ACIDUMAMINOCAPRONICUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: aminocaproic acid;ξ-амінокапронова кислота;
основні фізико-хімічні властивості:прозора безбарвна рідина, рН від 7,0 до 8,0;
склад: 100 мл розчину містять кислоти амінокапронової – 5 г;
допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу.
Код АТС В 02А А 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гемостатичнийзасіб, гальмує перетворення про фібринолізину у фібринолізин, очевидно зарахунок інгібування активатора цього процесу, а також чинить прямийпригнічу вальний вплив на фібринолізин; гальмує активуючу дію стрептокінази, урокінази і тканинних кіназ на фібриноліз, нейтралізує ефекти калікреїну, трипсину та гіалуронідази, зменшує проникність капілярів. Має проти алергічнуактивність, поліпшує антитоксичну функцію печінки
Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні дія виявляється через 15 – 20 хв. Швидко виводиться нирками: 40% – 60% введеної кількості через 4 год виділяється із сечею. При порушенні видільної функції нирок концентрація кислоти амінокапронової у крові значно зростає.
Показання для застосування. Хірургічні операції і різні патологічні процеси із підвищенням фібринолітичної активності крові і тканин (операції на мозку, легенях, серці, судинах, щитоподібній, підшлунковій залозах, простаті), передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти, тривала затримка в порожнині матки мертвого плода, маткові кровотечі, аборт; гострий панкреатит; хвороби печінки; гіпопластичні анемії; носові, шлунково-кишкові кровотечі, кровотечі із сечового міхура.
Препарат застосовують також для запобігання розвитку вторинної гіпофібриногенемії при масивних переливаннях консервованої крові.
Спосіб застосування та дози. При помірно вираженому підвищенні фібринолітичної активності дорослим внутрішньо призначають по 2-3 г 3-5 разів на день. Добова доза – 10 – 15 г.
Тривалість курсу – 3 – 6 – 8 – 14 днів. За показаннями можливі повторні курси лікування.
При необхідності досягнення швидкого ефекту (гострагіпофібриногенемія) вводять внутрішньо венно краплинно до 100 мл стерильного 5% розчину зі швидкістю 50 – 60 крапель за хвилину протягом 15 – 30 хв. Протягом першої години вводять у дозі 4 – 5 г, а у разі тривалої кровотечі – до їїповної зупинки – вводять кожну годину по 1 г. При повторній кровотечі введення 5% розчину повторюють через 4 год.
Дітям при помірному підвищенні фібринолітичноїактивності призначають лише внутрішньо в дозі 0,05 г на 1 кг маси тіла. Дози залежно від віку становлять: до 1 року - разова 0,5 г, добова 3 г; 2-6 років -разова 0,5-1 г, добова 3-6 г; 7-10 років - разова 1-1,5 г, добова 6-9 г. При гострих кровотечах дози становлять: для дітей до 1 року - разова 1 г, добова 6г; 2-4 роки – разова 1-1,5 г, добова 6-9 г; 5-8 років – разова 1,5-2 г, добова 9-12 г; 9-10 років – разова 3 г, добова 18 г. Тривалість лікування залежить від ефективності терапії.
Побічна дія. Запаморочення, нудота, пронос, запалення верхніх дихальних шляхів, висипи на шкірі, ортостатичнагіпотензія, судоми, рабдоміоліз, міоглобінурія, гостра ниркова недостатність, субендокарді альні кровотечі.
Протипоказання. Схильність до тромбозів ітромбоемболічних захворювань, коагулопатії внаслідок дифузноговнутрішньо судинного згортання крові, захворювання нирок із порушенням їхфункції, порушення мозкового кровообігу, ДБС-синдром, вагітність.
Передозування. Посилення проявів побічної дії (запаморочення, нудота, пронос, запалення верхніх дихальних шляхів) та різке пригнічення фібринолізу. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Призначення препарату потребує перевірки фібринолітичної активності крові і рівня фібриногену. При внутрішньо венному введенні потрібен контроль коагулограми, особливо при ішемічній хворобі серця, після інфаркту, при патологічних процесах у печінці. Введення розчину кислоти амінокапронової можна поєднувати з введенням гідролізатів, особливо розчину глюкози, протишокових розчинів. При гострому фібринолізі додатково вводять фібриноген (середня доза останнього – 2 – 4 г, максимальна – 8 г). Є рекомендації про необхідність виключення жирної їжі при лікуванні препаратом.
З обережністю застосовують препарат при артеріальнійгіпотензії, клапанних вадах серця, гематурії, кровотечах із верхніх сечовидільних шляхів нез”ясованої етіології, печінковій недостатності, хронічній нирковій недостатності.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Введення розчину кислоти амінокапронової можна поєднувати з вливанням розчину глюкози, гідролізатів і протишокових розчинів. Ефект препарату знижують антикоагулянти, анти агрегати. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігають у захищеному відсвітла місці у вертикальному положенні пляшки при температурі від 0 до +20 °С. Термін придатності 3 роки.