ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТІАМІНУ ХЛОРИД
(THIAMINE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: thiamine, вітамін В1, 3-[(4-аміно-2-метил-5-піримідиніл) метил]-5-(2-оксіетил)-4-метил-тіазолій хлорид-гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтувата рідина;
склад: 1 мл препарату містить тіаміну хлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 50,0 мг;
допоміжні речовини: унітіол, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітаміну В 1.Тіамін.
Код АТС: А 11D A01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тіаміну хлорид –синтетичний препарат вітаміну В1, належить до водорозчинних вітамінів. В організмі людини в результаті процесів фосфорилюванняперетворюється в кокарбоксил азу, яка є коферментом багатьох ферментних реакцій. Вітамін В1 відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому та жировому обміні, а також у процесах проведення нервового збудження у синапсах. Вітамін В1 має відновлюючу, метаболічну, імуномодулюючу, антиоксидантну, н-холінолітичну дію.
Фармакокінетика.Препарат добре абсорбується. Фосфорилювання проходить в печінці. Накопи чується в печінці, серці, мозку, нирках, селезінці. Виділяється печінкою та нирками, близько 8–10 % - в незміненому вигляді.
Показання для застосування. Тіаміну хлорид застосовують для лікуваннягіпо- та авітамінозу В1, для терапії невритів, полі невритів, радикуліту, невралгій, периферичних паралічів, енцефалопатій, неврастенії, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечнику, захворювань печінки, дистрофії міокарда, спазмів периферичних судин (ендартеріїт і т. д.), дерматозів неврогенного походження, при свербежі шкіри, піодермії, екземі, псоріазі, тиреотоксикозі, порушенні функції печінки, інтоксикації.
Спосіб застосування та дози. Розчин Тіаміну хлориду вводять внутрішньом’язово, дорослим - по 0,05 г (1 мл 5 % розчину), 1 раз на день, щоденно; дітям старше 8років - по 0,0125 г (0,25 мл 5 % розчину). На курс лікування - 10-30 ін’єкцій.
Побічна дія. Можливі алергічні реакції (свербіж шкіри, кропив’янка, набряк Квінке), анафілактичний шок. Зазначені реакції виникаютьпри схильності до алергії, у жінок - в клімактеричний та перед клімактеричний періоди, у хворих на алкоголізм.
Протипоказання. Гіпер чутливість до препарату.
Передозування. При застосуванні у великих дозах протягом тривалого часу можуть виникнути ознаки гіпертиреоїдизму: головний біль, збудливість, тремор, збільшення частоти пульсу, безсоння.
Лікування: припинити застосування препарату; лікування – симптоматичне.
Особливості застосування. Препарат слід застосовувати при лікуванні хворих з порушеннями всмоктування в кишечнику, а також при тяжких формах захворювань абона початку лікування для прискорення досягнення терапевтичного ефекту.
З обережністю призначають при алергічних захворюваннях, гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості нервової системи, виразковій хворобі дванадцяти палої кишки (гіперацидні форми).
Починати парентеральне введення Тіаміну хлориду рекомендується з малихдоз (не більше 0,5 мл 5 % розчину), і тільки при добрій переносимості вводять більш високі дози.
При внутрішньом’язовому введенні препарат слід вводити глибоко в м’яз, при внутрішньо венному – повільно.
Підшкірні, а іноді і внутрішньом’язові ін’єкції болючі через низький рНрозчину.
У жінок, що знаходяться в клімактеричному та перед клімактеричномуперіодах, а також у хворих на алкоголізм можливе посилення симптомів побічної дії препарату.
Можливе застосування препарату під час вагітності та в період лактації за показаннями в рекомендованих дозах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Розчин Тіаміну хлориду не слід змішувати з розчинами, що вміщують сульфіти, оскільки в них він повністю розпадається. Не рекомендується одночасне парентеральне введення Тіаміну хлориду з вітаміном В6(піридоксин) і вітаміном В12 (ціанокобаламін), оскільки відповідно перший посилює алергізувальний ефект тіаміну, а другий гальмує перетворення його в фосфорильовану біологічно активну форму.
Не слід змішувати в одному шприці Тіаміну хлорид з пеніциліном або стрептоміцином (відбувається розпад антибіотиків), а також Тіаміну хлорид такислоту нікотинову (відбувається розпад тіаміну).
Тривале лікування проти судомними препаратами (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), а також спільне застосування препарату з дигоксином, індометацином, антацидними препаратами може призвести до дефіциту тіаміну. Тіосемікарбазон і 5-фтор ураніл інгібують активність вітаміну В1. Вживання кофеїну, препаратів, щомістять сірку і естрогени, збільшує потребу у тіаміні. Тіамін послаблює курареподібну дію деполяризуючих м’язових релаксантів (дитилін та ін.).
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі не вище 25 °С. Источник
Термін придатності - 3 роки.