ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВІНКРИСТИН-РІХТЕР
VINCRISTIN-RICHTER
Загальна характеристика:
міжнародна назва: вінкристин;
основні фізико-хімічні властивості: білий або жовтувато-білийліофілізат;
розчинник: прозорий, безбарвний розчин;
склад: 1 флакон містить 1 мг вінкристинусульфату;
допоміжні речовини: лактоза;
1 мл розчинника містить 9 мг натрію хлориду;
допоміжні речовини: спирт бензиловий, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Ліофілізат для розчину дляін’єкцій.
Фармакотерапевтичнагрупа. Антинеопластичнізасоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження.
Код АТС L01C A02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Вінкристин є алкалоїдом рослини барвнику рожевого (Catharanthus roseus), який оборотно блокує мітоз в стадії метафази. Вінкристин селективно блокує реплікацію ДНК у пухлинних клітинах, а також блокує синтез РНК шляхом блокування діїДНК-залежної синтетази РНК.
Фармакокінетика.Вінкристин піддається метаболізму в печінці й виділяється з жовчю. Максимальна концентрація вінкристину визначається в жовчі через 60 хвилин після введення препарату внутрішньо венно. У сечі знаходиться лише 10-20 % уведеного препарату у вигляді метаболіту або в незміненій формі. Вінкристин накопи чується в підшлунковій залозі, у селезінці, у нирках, у легенях і в печінці. Длявиділення вінкристину в людини характерна трифазна крива з періодаминапів виведення відповідно 4-5 хвилин, 2-3 години й 19-155 годин. Вінкристинінтенсивно зв'язується із клітинами й білками крові. Значний зв'язок із тканинами, повільне вивільнення препарату дає можливість тривалої експозиції внервових клітинах, що може відігравати основну роль у появі нейротоксичності вклініці.
Є велика різниця в розподілі йу кінцевій елімінації препарату в окремих хворих.
Показання для застосування. Гострі лейкози (моно- іполі хіміотерапія), лімфогранулематоз, неходж кінські лімфоми, рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільмса, остеогенні саркоми, саркома Юїнга, рак молочної залози, рак шийки матки, дрібноклітинний рак легенів (комбінована хіміотерапія).
Спосіб застосування та дози. Препарат можна вводити винятково внутрішньо венно (треба уникати поза судинного введення препарату)! Інтратекальне застосування препарату заборонене!
Дозу необхідно визначати індивідуально, залежно від клінічного стану хворого.
Дорослим: зазвичай вводять 1-1,4 мг на 1 м2поверхні тіла, (але в сумі не більше, ніж 2 мг препарату) раз на тиждень. Максимальна загальна доза становить 10-12 мг/м2.
Дітям: уводять 1,5 мг на 1 м2поверхні тіла, раз на тиждень. Дітям, у яких маса тіла не перевищує 10 кг, уводять початкову дозу, яка становить 0,05 мг на 1 кг маси тіла, раз натиждень.
Курс терапії зазвичай становить 4-6 тижнів.
При ураженні печінки дозу препарату необхідно знизити на 50 % у випадку, якщо безпосереднє значення білірубіну в сироватці вище, ніж 3 мг/100 мл.
Сухий вміст флакона треба розчинити за допомогою доданого розчинника (кінцевий розчин містить 0,1 мг вінкристину в одномумілілітрі). Цей розчин потім можна розбавити 0,9 % розчином хлориду натрію йуводити у вигляді внутрішньо венної ін'єкції або одночасно із внутрішньо венноюінфузією 0,9 % хлориду натрію, через ін фузійний набір, не швидше, ніж за 1хвилину.
Побічна дія. Побічні дії зазвичай оборотніі залежать від одноразових і кумулятивних доз препарату. Діти, як правило, краще переносять вінкристин, ніж дорослі. У хворих старшого віку є підвищена схильність до нейротоксичності.
Частіше зустрічаються: алопеція, нейро токсичність (яка може включати порушення сенсорних, моторних й автономних функцій), конвульсії, часто з гіпертензією, порушення сечовипускання, парестезії, порушення глибоких рефлексів, атаксія, порушення ходи, прогресуючий тетрапарез, запори, гіперурикемія, нефропатія, викликана сечовою кислотою.
Зустрічаються рідше: зниження маси тіла, нудота, блювання, шкірні висипання (кропив’янка).
Зустрічаються рідко: ознаки пригнічення ЦНС, гіпонатріємія, порушення виділення антидіуретичного гормону, лейкопенія, тромбоцит опенія, стоматит.
Після припинення курсу терапії може зустрічатися аспермія або аменорея.
Протипоказання. Підвищена чутливість додіючої речовини або до допоміжних речовин, мієлосупресія (пригнічення кісткового мозку), неврологічні захворювання, бактеріальні й вірусні інфекції. Вінкристин не можна вводити під час, або безпосередньо після проведення щеплень, що містять живі віруси.
Передозування. Побічні явища, щоз'являються після введення вінкристину дозозалежні. При введенні доз препарату, які перевищують запропоновані, можуть з'являтися більш виражені побічні ефекти. При передозуванні препарату необхідно вводити проти судомний засіб (фенобарбітал), поставити клізму (для попередження непрохідності кишечнику) таконтролю вати функцію серцево-судинної системи й картину крові, а також необхідно обмежити введення рідини та призначити петльові діуретики.
Особливості застосування. Препарат треба застосовувати з особливою обережністю при одночасній або попередній терапії іншими цитостатичними засобами, або при радіотерапії, при наявності лейкопенії, тромбоцит опенії, порушеній функції печінки і хворим літнього віку.
З появою нейротоксичних проявів курс терапії треба перервати.
Впродовж терапії необхідно регулярно контролю вати кількість лейкоцитів у крові. У випадку, якщо кількість лейкоцитів стане менше 3000 в 1мм3, терапію треба перервати й профілактично призначити антибіотики.
Для попередження формування гострої подагричної нефропатії, необхідно регулярно контролю вати рівень сечової кислоти в крові й забезпечити введення достатньої кількості рідини. У разі потреби застосовуватиалопуринол.
Для підтримки регулярної роботи кишечнику може виникнути потреба в застосуванні проносних засобів абоклізм.
Перед введенням препарату треба переконатися в тому, що голка перебуває в судинному руслі. Введення препарату внавколишньосудинну тканину може викликати больову місцеву реакцію й некроз тканин, тому, в цьому випадку, залишок препарату треба ввести в іншу вену. Місцеву реакцію можна пом'якшити місцевим введенням гіалуронідази.
Перед початком терапії, жінок, що перебувають у репродуктивному віці, необхідно попереджати про те, що можлива вагітність небажана, тому необхідно застосовувати негормональні протизаплідні засоби.
Препарат призначений тількидля застосування в умовах стаціонару.
Застосування у період вагітності та годування груддю.
Препарат під час вагітності можна вводити після суворого обговорення переваги/ризику застосування. Треба уникати введеннявінкристину в першому триместрі вагітності.
Під час лікування необхідно припинити годувати груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
Немає даних, які підтвердили б, що застосування вінкристину впливає на здатність керувати транспортом або на роботу в умовах підвищеного травматизму.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Вінкристин не можна застосовувати разом із препаратами, які блокують дію ізофермента CYP3A системи цитохрома Р450, оскільки це може призвести до зниження метаболізму вінкристину, збільшуючи цимйого токсичність.
Препарат не можна застосовувати з нейро токсичнимипрепаратами (з аспарагін азою, з ізоніазидом та ітраконазолом).
Вінкристин можна застосовувати з обережністю одночасно з:
мітоміцином (можез'являтися гостра задишка, бронхоспазм),
фенітоїном (знижується рівеньфенітоїну в плазмі крові й збільшується можливість появи судом).
Несумісність.
Вінкристин можна розводити тільки 0,9 % розчином хлориду натрію, до 250 мл загальної кількості.
Вінкристин не сумісний зіншими ліками.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 2-8ºC, в захищеному відсвітла місці. Источник
Термін придатності – 3 роки.