ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АККУПРО®
(ACCUPRO®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: quinapril; [3S-[2[R*(R*)]5ЗК*]]-2-[2-[[1-(етоксикарбоніл)-3-феніл пропіл]аміно]-1-оксопропіл]-1,2,3,4-тетрагідро-3-ізоквінолінкарбонова кислота (у вигляді моногідро хлориду);
основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг - білого кольору, овальні, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою "5", що розташована з обох сторін у протилежному напрямку; таблетки 10 мг - білого кольору, трикутні, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторінта позначкою "10" на одній стороні; таблетки 20 мг - білого кольору, круглі, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою "20" на одній стороні; таблетки 40 мг – червоно-коричневого кольору, овальні, двоопуклі, з позначками ”40” на одному боці і “PD 535” наіншому;
склад: 1 таблетка міститьквінаприлу гідро хлориду у кількостях, еквівалентних 5 мг, 10 мг, 20 мгабо 40 мг квінаприлу;
таблетки, вкриті оболонкою по 5 мг, 10 мг і 20 мг.
Допоміжні речовини: магнію карбонат, желатин, лактоза, кросповідон, магнію стеарат, Opadry білий OY-S-7331;
таблетки, вкриті оболонкою по 40 мг.
Допоміжні речовини: магнію карбонат, желатин, лактоза, кросповідон, магнію стеарат; Opadry коричневий Y-5-9020G: гідроксипропілм етилцелюлоза, гідроксипропіл целюлоза, титану діоксид, заліза оксид, макрогол 400, віск канделільський.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтичнагрупа.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС С 09А А 06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.Квінаприлугідро хлорид являє собою сіль квінаприлу - етилового ефіру інгібітораангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) квінаприлату, який не містить сульфідну групу. При прийомі препарату внутрішньо відбувається швидкаде етерифікація квінаприлу до квінаприлату (дикислоти квінаприлу, основного метаболіту), який, у дослідженнях на людях і тваринах виявився ефективним інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту. Механізм дії квінаприлу полягаєв інгібуванні циркуляції і тканинної активності АПФ, тим самим зменшуючивазопресорну активність і секрецію альдостерону. Зниження рівня ангіотензину IIза механізмом зворотного зв'язку призводить до підвищеної секреції реніну тайого активності в плазмі крові.
Проте, коли вважають, що основний механізм антигіпертензивного ефекту проявляється через ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, квінаприл проявляє антигіпертензивнудію навіть у пацієнтів з низькою реніновою гіпертензією.
Введення пацієнтам з гіпертензією, від помірної до тяжкої, від 10 до 40 мг квінаприлупризводить до зниження артеріального тиску як у положенні сидячи, так і стоячи, з мінімальним впливом на серцевий ритм. Антигіпертензивна активність починається в межах однієї години з максимальними ефектами, які звичайно реєструються через 2-4 години після прийому препарату. Деяким пацієнтам для досягнення стабільного ефекту зниження артеріального тиску може бути потрібно два тижні лікування. При застосуванні рекомендованих доз антигіпертензивна дія препарату підтримується у більшості пацієнтів протягом 24-годинного інтервалу між дозами і зберігається протягом тривалого часу лікування.
Гемодинамічнаоцінка в пацієнтів з гіпертензією показала, що зниження артеріального тиску, викликане квінаприлом, супроводжується зменшенням загального периферичного опору і ниркового судинного опору з незначними змінами або відсутністю змін у серцевому ритмі, серцевому індексі, нирковому кровотоці, швидкості клуб очковоїфільтрації або фільтраційної фракції.
Фармакокінетика.Після перорального застосування препарату максимальні концентрації квінаприлу вплазмі досягаються в межах однієї години. Ґрунтуючись на виявленні квінаприлута його метаболітів у сечі, обсяг абсорбції становить приблизно 60%. Близько 38% перорально введеного квінаприлу є системно доступним у виглядіквінаприлату. Квінаприл має очевидний період напів виведення в плазмі -приблизно одну годину. Максимальні концентрації квінаприлату в плазмі спостерігаються приблизно через дві години після пероральної дози квінаприлу. Квінаприлат видаляється, головним чином, шляхом ниркової екскреції і маєна півперіод ефективної акумуляції (приблизно три години). Приблизно 97% квінаприлу або квінаприлату, що циркулюють у плазмі, зв'язані з білками. У пацієнтів з нирковою недостатністю очевидний період напів виведення квінаприлатузбільшується зі зменшенням кліренсу креатині ну. Фармакокінетичні дослідження в пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю, які перебувають на постійномугемодіалізі або на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі, вказують на те, що діаліз має незначний вплив на видалення квінаприлу та квінаприлату. Існує лінійна кореляція між кліренсом квінаприлату в плазмі і кліренсом креатині ну. Виділення квінаприлату також знижене у пацієнтів похилого віку (>65 років). Концентрації квінаприлату знижені у пацієнтів з алкогольним цирозом через порушену де етерифікацію квінаприлу. Дослідження на щурах показали, що квінаприл та його метаболіти не проникають крізьгематоенцефалічний бар'єр.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія.
Аккупро® показаний для лікування гіпертензії. Квінаприл ефективний у вигляді моно терапії або у поєднанні з ті азидними діуретиками і бета-блокаторами.
Застійна серцева недостатність.
Аккупро® є ефективним у лікуванні застійної серцевої недостатності (при необхідності в комбінації з діуретиком і/або серцевим глікозидом тощо).
Спосіб застосування та дози.
Артеріальна гіпертензія.
Моно терапія: рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів, які не приймаютьдіуретики, становить 10-20 мг, один раз на добу. Залежно від клінічної реакції доза може бути збільшена до 20 або 40 мг/добу. Рекомендовану дозу застосовують один раз на добу або ділять на два прийоми. При потребі корекція дози має проводитися з інтервалами у 2 – 4 тижні. Довготривалий контроль підтримується у більшості пацієнтів з режимом дозування один раз на добу. Максимальна доза препарату становить до 80 мг на добу. Супутнє введення діуретиків: у пацієнтів, які повинні продовжувати лікування діуретиками, початкова рекомендована дозаАккупро® становить 5 мг і пізніше має бути титрована до оптимальної відповіді (див." Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Застійна серцева недостатність.
Рекомендована початкова доза у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю становить 5 мг один абодва рази на добу. Якщо початкова доза препарату переноситься добре, у пацієнтів можна проводити титрування до ефективної дози, звичайно від 10 до 40 мг/добу, яку приймають, розділивши її на дві однакові дози.
Зниження функції нирок: кінетичні дані показують, що виведення квінаприлу залежить відрівня функціонування нирок. Рекомендована початкова доза Аккупро®у пацієнтів із кліренсом креатині ну вище 30 мл/хв. становить 5 мг і у пацієнті віз кліренсом креатині ну менше 30 мл/хв. - 2,5 мг. Якщо початкова доза переноситься добре, препарат можна приймати наступного дня при режимі дозування двічі на добу. За відсутності надмірної гіпотензії або суттєвого погіршення функції нирок доза може бути збільшена через щотижневі проміжки часу, ґрунтуючись на клінічному та гемодинамічному ефекті.
Побіч надія. Побічні реакції були звичайно незначними і короткотривалими. Найчастіше в контрольованих випробуваннях спостерігалися такі клінічні побічні реакції: головний біль (7,2%), запаморочення (5,5%), кашель (3,9%), відчуття втоми (3,5%), риніт (3,2%), нудота і/або блювання (2,8%) і міалгія (2,2%). Слід зазначити, що кашель типово є непродуктивним, стійким і зникає після припинення терапії. Рідко спостерігались наступні побічні реакції, наведені нижче:
Серцево-судинні: серцебиття, вазодилатація, стенокардія, тахікардія.
Шлунково-кишкові: метеоризм, сухість у ротіабо горлі, панкреатит.
Неврологічні/Психіатричні: вертиго, запаморочення, нервозність, депресія, сонливість.
Шкірні: свербіж, підвищене потовиділення, висип, алопеція, пухирчатка, ексфоліативні дерматити.
Урогенітальні: інфекції сечовивідних шляхів, імпотенція.
Інші: набряк, артралгія, амбліопія, гемолітична анемія.
Результати клінічних лабораторних досліджень.
Рідко повідомлялося про агранулоцит оз і нейтропенію, і їх причинний зв'язок із застосуванням квінаприлу неясний (див." Особливості застосування"). Гіперкаліємія.(див. " Особливості застосування").
Креатинін іазот сечовини крові. Підвищення (більш ніж у 1,25 рази від верхньої межі норми) креатині ну сироватки крові і азоту сечовини крові спостерігалося у 2% і 2%, відповідно, пацієнтів, які отримували лише квіналрил. Підвищення більш імовірно може спостерігатися у пацієнтів, які отримують супутню терапію з діуретиками, ніж у тих, які отримують виключно квінаприл.
Ангіо невротичнийнабряк. Проангіо невротичний набряк повідомлялося у пацієнтів, які отримували інгібіториАПФ, включаючи 0,1% пацієнтів, які отримували квінаприл. Якщо мають місцеларингеальний стридор або ангіо невротичний набряк обличчя, язика або голосової щілини, застосування квінаприлу слід негайно припинити; пацієнту слід провести належну терапію, відповідно до загальноприйнятих правил медичної допомоги, іуважно спостерігати за ним до зникнення набряку. У випадках, коли набряк обмежується обличчям і губами, специфічне лікування у більшості випадків непотрібне; у знятті симптомів корисними можуть бути антигістамінні препарати. Ангіо невротичний набряк, пов'язаний з ураженням гортані, може бути смертельним. Там, де має місце ураження язика, голосової щілини або гортані, яке, ймовірно, може викликати обструкцію дихальних шляхів, відразу ж повинна бути призначена відповідна невідкладна терапія, включаючи, але не обмежуючись цим, підшкірне введення розчину адреналіну (епінефрину) 1:1000 (від 0,3 до 0,5 мл). У пацієнтів з наявністю в анамнезі ангіо невротичного набряку, не пов'язаного зтерапією інгібітором АПФ, може мати місце підвищений ризикангіо невротичного набряку під час лікування інгібітором АПФ.
Анафілактоїдніреакції
Десенсибілізація
У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ під час десенсибілізуючої терапії з отрутою перетинчастокрилих, спостерігалися тривалі небезпечні для життя анафілактоїдніреакції. У деяких пацієнтів не виникали ці реакції при тимчасовому утриманні від приймання інгібіторів АПФ, але вони виникали знову при ненавмисній повторній провокації.
Аферезліпопротеїнів низької щільності
У пацієнтів, які піддавалися аферезу ліпопротеїнів низької щільності з декстран-сульфатною абсорбцією при супутній терапії з інгібітором АПФ, спостерігалисяанафілактоїдні реакції.
Гемодіаліз
Клінічні дані показали, що пацієнти, які проходили гемодіаліз з використанням певних мембранз високою інтенсивністю потоку (таких, як полі акрилонітрильні мембрани) можуть, імовірно, зазнавати анафілактоїдних реакцій при одночасному лікуванні інгібітором АПФ.
Слід уникати цього поєднання, застосовуючи альтернативні антигіпертензивні препарати або альтернативні мембрани для гемодіалізу.
Гіпотензія
У пацієнтів з неускладненою гіпертензією, що отримували квінаприл, гіпотензія спостерігалася рідко, але вона була можливим наслідком терапії з інгібіторами АПФ у пацієнтів зі зниженим водно-сольовим балансом, таких, які раніше приймали діуретики, дотримувалися низько сольової дієти, перебували на діалізі (див. " Взаємодія з іншими лікарськими засобами" і " Побічна дія").
У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, для яких існує ризик надмірної гіпотензії, лікування квінаприлом має розпочинатися при рекомендованій дозі під ретельним медичним наглядом; за цими пацієнтами слід уважно спостерігати протягом перших двох тижнів лікування і щоразу, коли дозування квінаприлу збільшується.
Якщо має місце симптоматична гіпотензія, пацієнта слід покласти на спину і, якщо це необхідно, провести внутрішньо венну інфузію фізіологічним розчином. Короткотривала гіпотензивна реакція не є протипоказанням для подальшого лікування; однак, якщотака реакція виникла, слід розглянути питання про застосування нижчих дозквінаприлу або будь-якого супутнього лікування діуретиками.
У пацієнтів, які вже отримували діуретик на початку лікування квінаприлом, може розвинутися симптоматична гіпотензія. Для пацієнтів, які отримують діуретик, важливим є, якщо це можливо, припинення прийому діуретика за два-три дні до початку лікування квінаприлом. Якщо артеріальний тиск не контролюється винятковоквінаприлом, приймання діуретиків слід відновити. Якщо від використаннядіуретиків неможливо відмовитися, введення квінаприлу слід починати з низької початкової дози.
Нейтропенія/Агранулоцит оз
Нейтропенія /Агранулоцит оз - при застосуванні квінаприлу виникають рідко, як правило, у пацієнтів з нирковою недостатністю, а також з колагеновими захворюваннями. Як ідля інших інгібіторів АПФ, для пацієнтів з колагеновими захворюваннями і/або нирковою недостатністю потрібен регулярний контроль кількості лейкоцитів.
Протипоказання.Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату; наявність в анамнезі ангіо невротичногонабряку, пов'язаного з попередньою терапією інгібітором АПФ; II та ІІІтриместри вагітності; дитячий вік.
Передозування.Конкретна інформація з лікування передозування Аккупро® відсутня. Найімовірнішими клінічними проявами могли б бути симптоми, які належать до тяжкої гіпотензії, що звичайно лікують внутрішньо венним введенням плазмозамінних розчинів. Проводять симптоматичну і підтримуючу терапію за встановленими принципами медичної допомоги. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз мають незначний вплив на виведення квінаприлу і квінаприлату.
Особливості застосування.
Зниження функції нирок: період напів виведення квінаприлату збільшується при зменшенні кліренсукреатині ну. Рекомендовані початкові дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок, такі:
Кліренскреатині ну (мл/хв.) Рекомендована максимальна початкова доза (мг)
>60 10
30-60 5
10-30 2,5
<10 *
*на сьогодні немає достатнього досвіду, щоб дозволити дати специфічні рекомендації щодо дозування цим пацієнтам.
У чутливих осіб, як наслідок інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, можуть очікуватися зміни в функціонуванні нирок. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостероновох систем, терапія з інгібіторами АПФ, включаючиквінаприл, може бути пов'язана з олігурією та/або прогресуючою азотемією ірідко з гострою нирковою недостатністю та/або смертю.
Період виведення квінаприлату є подовженим через зниження кліренсу креатині ну. Пацієнти з кліренсом креатині ну <60 мл/хв. потребують більш низької дозиквінаприлу. (див. " Спосіб застосування та дози"). Дозу для таких пацієнтів слід титрувати від нижчої до вищої, грунтуючись на терапевтичному ефекті, і необхідно ретельно контролю вати функцію нирок, хоча початкові дослідження не показали, що квінаприл викликає подальше погіршення ниркової функції.
У клінічних дослідженнях гіпертензивних пацієнтів з однобічним або двобічним стенозом ниркової артерії, після терапії з інгібітором АПФ спостерігалося підвищення азоту сечовини крові і креатині ну сироватки крові. Це підвищення було майже завжди оборотним при відміні терапії з інгібітором АПФ та/або діуретиками. Утаких випадках слід спостерігати за функціонуванням нирок пацієнтів протягом перших кількох тижнів терапії.
Фетальна/Хірургія /Анестезія
У випадку хірургічного втручання необхідно повідомити анестезіолога про прийомквінаприлу, оскільки можливий розвиток вираженої гіпотензії/ колапсу.
Неонатальна захворюваність і смертність
У вагітних жінок інгібітори АПФ можуть спричиняти фетальну і неонатальну захворюваність і смертність при застосуванні. Перед використанням квінаприлу у період вагітності слід розглянути його можливий несприятливий вплив на плід. Якщо жінка завагітніла у період прийому квінаприлу, препарат слід відмінити.
При застосуванні інгібіторів АПФ протягом II і ІІІ триместрів вагітності були повідомлення про гіпотензію, ниркову недостатність, гіпоплазію черепа і/абосмерть новонароджених. Також повідомлялося про олігогідрамніон, що, імовірно, представляє знижену ниркову функцію у плоду; у зв'язку з олігогідрамніономвідзначалися контрактури кінцівок, черепно-лицьові деформації, гіпопластичнийрозвиток легень і затримка внутрішньо утробного росту. У зв'язку з цим вагітність, особливо ІІ-ПІ триместр, е протипоказанням для призначенняквінаприлу.
Немовлят, якихin utero піддавали впливу інгібіторів АПФ, слід ретельно спостерігати на наявність гіпотензії, олігурії і, гіперкаліємії. Якщо має місце олігурія, слід звернути увагу на підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії.
Застосування у дітей
Безпечність і ефективність квінаприлу для дітей не встановлена.
Матері, щогодують груддю
ІнгібіториАПФ, включаючи квінаприл, в обмеженій кількості виділяються з жіночим молоком. Тому у період лікування Аккупро® рекомендовано припинити грудне вигодовування. Якщо це неможливо, слід ретельно контролю вати рівень AT, вміст калію в плазмі крові та функціональний стан нирок у дитини грудного віку.
Застосування у людей похилого віку
Вік, очевидно, не впливає на ефективність або профіль безпеки препарату. Отже, рекомендована початкова доза квінаприлу у пацієнтів похилого віку становить 10 мг один раз надобу, при необхідності вона може бути коригована відповідно до реакції AT.
Вплив на здатність керувати автомобілем та користуватися технікою
Спеціальні вказівки відсутні.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами.
Тетрациклін.Введення тетрацикліну разом з квінаприлом зменшує абсорбцію тетрацикліну у пацієнті вприблизно на 28-37%. Зменшена абсорбція обумовлена присутністю карбонату магніюяк наповнювача у препараті квінаприлу. Слід мати на увазі можливість такої взаємодії при одночасному призначенні квінаприлу і тетрацикліну.
Літій. Підвищені рівні літію в сироватці крові і симптоми літієвої токсичності спостерігалися у пацієнтів, які одночасно отримували літієву терапію та інгібітори АПФ, через натрій-втрачаю чийефект цих речовин. Одночасне призначення цих препаратів має проводитися з обережністю; рекомендовано частий контроль рівнів літію у сироватці крові. Використання також діуретика може збільшити ризик літієвої токсичності.
Інші препарати. При призначенні квінаприлу з пропранололом, гідрохлортіазидом, дигоксином абоциметидином не спостерігалося ніяких клінічно важливих фармакокінетичнихвзаємодій. Антикоагулянт ний ефект однократної дози варфарину (оцінений запротромбіновим часом) суттєво не змінився при одночасному введенні квінаприлудвічі на день.
Супутня діуретична терапія. Супутня терапія діуретиками ті азидного типу і/або приєднанням бета-блокаторів посилює антигіпертензивні ефекти квінаприлу, даючи більший ефект зниження артеріального тиску, ніж при застосуванні будь-якого з препаратів окремо. Як і для інших інгібіторів АПФ, пацієнти, які приймаютьдіуретики, особливо ті, які нещодавно розпочав діуретичну терапію, можуть іноді відчувати надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування зквінаприлом. Гіпотензивні ефекти після першої дози квінаприлу можна мінімізувати, відмінивши діуретик за кілька днів перед початком терапії. Якщо відмінити діуретик неможливо, початкова доза квінаприлу має бути зменшена. Для пацієнтів, які продовжують приймати діуретики, має бути забезпечений медичний нагляд протягом двох годин після прийому початкової дози квінаприлу. Препарати, які підвищують калій у сироватці крові. Якщо призначена супутня терапіяквінаприлу з калієзберігаючи ми діуретиками (наприклад, спіронолактоном, триамтереном або амілоридом), калієвими додатками або калієвмісними солями-замінниками, їх слід використовувати з обережністю і з відповідним контролем калію у сироватці крові. Як і для інших інгібіторів АПФ, у пацієнтів, що приймають винятково квінаприл, можуть збільшуватися рівні калію в сироватці крові. При супутньому введенні квінаприл може зменшувати гіпокаліємію, викликану ті азидними діуретиками. Квінаприл не вивчали в якості супутньої терапії з калієзберігаючи ми діуретиками. Через ризик подальшого потенціювання зростання калію в сироватці крові радять, щоб поєднана терапія зкалієзберігаючи ми діуретиками була розпочата з обережністю і рівні калію в сироватці крові пацієнта ретельно контролю валися.
Не стероїдніпротизапальні засоби. У деяких пацієнтів з нестабільною функцією нирок, які приймають НПЗП, після початку прийому інгібіторів АПФ ймовірне подальше погіршення функції нирок. Зазвичай, цей стан оборотний.
Може спостерігатися зниження терапевтичного ефекту квінаприлу при одночасному призначенні з НПЗП.
ІнгібіториАПФ, включаючи квінаприл, можуть підвищувати чутливість до інсуліну, що може призводити до гіпоглікемії у пацієнтів з діабетом, які застосовують інсулін або пероральні гіпоглікемічні препарати. Слід ретельніше наглядати за такими пацієнтами.
Умови татермін зберігання. Зберігати у темному, сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Источник
Термін придатності - 3 роки.