Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ІРИН
Назва: ІРИН
Міжнародна непатентована назва: Irinotecan
Виробник: "Venus Remedies Limited" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій по 5 мл (100 мг) у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 мл розчину містить іринотекану - 20.0 мг
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Місцеворозповсюджений або метастатичний колоректальний рак у разі відсутності ефекту від 5-фторурацилу.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0544/01/01
Термін дії посвідчення: з 09.02.2004 до 09.02.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ІРИН
АТ код: L01XX19
Наказ МОЗ: 65 від 09.02.2004


    Інструкція для застосування ІРИН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    І Р И Н

    (I R I N)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: іrinotecan; (+)-7-етиловий ефiр 10-гiдроксикамптодецин-10-(1,4'-бі піперидин)-1'-карбонової кислоти (гідро хлорид);

    основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до злегка жовтуватого кольору;

    склад: 1 мл розчину містить іринотекану гідро хлориду три гідрату 20 мг;

    допоміжні речовини: сорбітол, кислота молочна, вода для ін’єкцій.

    Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

    Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01Х Х 19.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Протипухлинний засіб. Механізм дії пов’язаний з пригніченням клітинного ферменту топоізомерази 1, який бере участь у синтезіДНК. Має імунодепресивну (цитотоксичну дію). Пригнічує ацетилхолін естеразу.

    Фармакокінетика. При введенні у вену іринотекан метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38. Метаболізм відбувається головним чином упечінці. Середня величина виведення препарату із сечею за 24 год становить 19,9%, а метаболіту SN-38 – 0,25 %. Кінетичні параметри іринотекану не залежать віддози.

    Показання для застосування. Місцево поширений або метастатичнийколо ректальний рак. В комбінації з флуороурацилом і фолієвою кислотою препарат застосовують для лікування пацієнтів, які не отримували будь-якої хіміотерапії.

    Як засіб моно терапії препарат призначають пацієнтам, у яких лікування з використанням флуороурацилу виявилось неефективним.

    Спосіб застосування та дози. Препарат призначають тільки дорослим.

    Вводять у вену краплинно (розвести в 0,9 % розчині натрію хлориду або 5% глюкози). Середня доза препарату становить 350 мг/м2 поверхні тіла. Вводять 1 раз на 3 тижні протягом 30 хв. Якщо після першого вливання спостерігається виражена безсимптомна нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 500/мм3 і менше) або нейтропенія (кількість нейтрофілів 1 000/мм3і менше) та одночасно пропасниця або інфекційні ускладнення, або тяжка за перебігом діарея, наступні дози Ірину (після зменшення ускладнень) зменшують до 300 мг/м2, а при повторному виникненні зазначених ускладнень - до 250 мг/м2 поверхні тіла. Введення препарату не повинно проводитисьдоти, доки кількість нейтрофілів у периферичній крові не перевищуватиме 1500/мм3 і доки повністю не будуть зняті такі ускладнення фармакотерапії, як блювання, нудота і особливо діарея.

    У разі застосування Ірину в комбінації з флуороурацилом і фолієвоюкислотою у пацієнтів, які раніше не отримували хіміотерапії, безпека і ефективність лікування вивчені для таких схем дозування:

    - схема щотижневого застосування Ірину і флуороурацилу з фолієвоюкислотою. Рекомендована доза Ірину становить 80 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 30-90 хв, потім вводятьфолієву кислоту у дозі 500 мг/м2 (тривалість інфузії – 2 год) іфлуороурацил у дозі 2 300 мг/м2 (тривалість інфузії – 24 год). Введення даної комбінації називається лікувальним циклом. Курс лікування – 6тижнів. Інтервал між циклами – 1 тиждень;

    - схема застосування Ірину і флуороурацилу з фолієвою кислотою з інтервалом 2 тижні. Рекомендована доза Ірину становить 180 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньо венної інфузії, тривалістю 30-90 хв, потім вводять фолієву кислоту у дозі 200 мг/м2 (тривалість інфузії – 2год) і флуороурацил (у дозі 400 мг/м2 внутрішньо венно, а потім удозі 600 мг/м2 шляхом інфузії протягом 22 год). Наступного дня фолієвукислоту і флуороурацил вводять за такою ж схемою, як і першого дня.

    Побічна дія. З боку системи кровотворення. Нейтропенія є дозолімітую чим токсичним ефектом. Спостерігається у 78,7 % пацієнтів, у т. ч. у 39,6 % - тяжкого ступеня (число нейтрофілів менше 1 000 кл/мм3). Вона є оборотною і не має кумулятивних властивостей. Середня тривалість нейтропенії становить 8 днів, аповне відновлення спостерігається до 22-го дня. Анемія різного ступеня тяжкості спостерігається у 58,7 % пацієнтів. Тромбоцит опенія (менше 100 000/мм3) спостерігається у 7,4 % Повне відновлення спостерігається до 22-го дня.

    З боку шлунково-кишкового тракту. Діарея, що спостерігається через 24 годпісля введення препарату, є лімітую чим фактором при лікування Ірином. Виникає приблизно у 87% пацієнтів, при цьому тяжкого ступеня – у 38,5 %. До появи першого рідкого випорожнення в середньому проходить 5 днів. Описані також випадки дегідратації, що пов’язані з діареєю. Нудота, блювання виникаютьпротягом першого дня введення чи після 24 год. (спостерігалась у 84,4 % пацієнтів). Можливо також виникнення болю в животі, стоматитів, запорів. Гострий холінергічний синдром (83 %), рання діарея, біль у животі, кон’юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, порушення зору, збільшення сльозо- і слинотечі (під час або в перші 24 годпісля введення препарату).

    З боку нервової системи. Судоми, астенія (73,4 %), запаморочення.

    Інші: задишка, мимовільне скорочення м’язів, міоз, парестезія, алопеція, пропасниця (за відсутності інфекції і тяжкої нейтропенії), неспокій, гіперсалівація, інколи – алергічні шкірні висипання, реакції в місці введення препарату.

    Протипоказання.

    Відомості про тяжкі реакції гіпер чутливості до іринотекану або інших інгредієнтів препарату (в анамнезі), вагітність, період годування груддю, підвищення рівня білірубіну в крові в півтора рази і більше верхньої межінорми. Хронічне запалення кишечнику, обструктивні стани, тяжка мієлодепресія.

    Передозування. Симптоми: нейтропенія, нудота, блювання, біль у животі, діарея. При появі першого епізоду рідких випорожнень потрібно призначити вживання великої кількості рідини, що містить електроліти, і негайно провести протидіарейнутерапію (лоперамід 2 мг кожні 2 год). Цю терапію продовжують протягом 12 год після останнього епізоду рідких випорожнень (але не більше 48 год). Якщо діарея оцінюється як тяжка (більше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби аботяжкі тенезми), а також, якщо супроводжується блюванням або пропасницею, хворого необхідно терміново госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії, де проводиться комплексне лікування із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. При помірній або слабко вираженій діареї (менше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби і помірні тенезми), яка не ліквідується протягом перших 48 год, негайно починають застосування антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. При одночасному виникненні діареї і тяжкої нейтропенії слід негайно розпочати застосування антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. Не слід призначати лоперамід профілактично, в тому числі хворим, у яких діареяспостерігалась під час попередніх введень Ірину.

    Прояви холінергічного синдрому (кон’юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, запаморочення, сльозо- і слинотеча) зрідка можуть мати тяжкий перебіг, але здебільшого маютьтранзиторний характер.

    У випадку передозування пацієнт повинен бути переведений у відділення інтенсивної терапії. Специфічний антидот Ірину не відомий.

    Особливості застосування. Ірин з обережністю призначають пацієнтам, які раніше отримували променеву терапію на ділянку черевної порожнини або таза, пригіперлейкоцитозі (що спостерігався раніше), а також якщо індекс Тарновського (відображує загальний стан) становить менше 50 %.

    Пацієнтам дітородного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції в період лікування і протягом трьох місяців після його застосування.

    У період лікування, особливо протягом 24 год після введення Ірину, не рекомендується діяльність, що пов’язана з необхідністю концентрації уваги івисокої швидкості психомоторних реакцій. Використання Ірину повинно бути суворо обмеженим спеціалізованими відділеннями для проведення хіміотерапії пухлин і проводитись тільки під наглядом кваліфікованого онколога.

    Потрібно попередити пацієнта про необхідність протидіарейної терапії івживання великої кількості рідини.

    Діарея, зумовлена цитологічною дією Ірину, виявляється у 87% випадків, але при точному виконанні рекомендацій щодо її усунення частота даного побічного ефекту зменшується до 26%.

    Під час лікування препаратом щотижнево треба проводити дослідження складу периферичної крові. Функціональні печінкові проби проводять під час лікування і перед кожним новим курсом терапії.

    Під час роботи з препаратом медичний персонал має використовувати рукавички, маски і захисні окуляри.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Завдяки антихолін естеразній активності Іринможе справляти антагоністичну дію відносно нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонію хлоридом та іншими недеполяризуючими міо релаксантами. Не допускається змішування в одній ємності з іншими препаратами.

    Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі невище 25°С в захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

    У розведеному вигляді іринотекан зберігає стабільність протягом 6 годпри 15-25 °C або 24 год у холодильнику (2-8 °C). Источник

    Термін придатності – 2 роки.





    На сайті також шукають: Андріол, Терафлю інструкція, Застосування препарату Далацин, Інструкція з використання Гексорал, Показання для застосування Фукорцин, Тестостерону пропіонат побічні дії, Калію оротат протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Дермазин