ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату:
Гідроксисечовина Медак
(Hydroxyurea Медак)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: гідроксикарбамід;
основні фізико-хімічні властивості: капсула білого кольору, що містить білий порошок. склад: 1 капсула містить 500 мггідроксикарбаміду;
допоміжні речовини: натрію цитрат, натрію стеарат, магнію цитрат, лактози моногідрат, желатин і діоксид титану.
Форма випуску. Капсули.
Фармакологічна група. Протипухлинний препарат ізгрупи гідроксил амінів. Препарати, що застосовуються для лікування онкологічних захворювань. АТС L 01Х Х 05.
Фармакологічні властивості:
Фармакокінетика. Гідроксікарбамід –протипухлинний препарат алкілуючої дії. Точний механізм протипухлинної дії препарату не з’ясований, але вважається, що протипухлинна дія препаратупов’язана з пригніченням синтезу ДНК, при цьому препарат не впливає на синтезРНК та білка.
Препарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 2 години після прийому, а через 24 години у сироватціпарктично не виявляється. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар’єр.
Період напів виведення препарату становить 3-4години. Близько 80% препарату виводиться з організму з сечею протягом 12 годин (50% у незмінному вигляді).
Показання для застосування. Препарат показаний для лікування хронічного мієлолейкозу, меланоми, карциноми бронхів. У комбінації з променевою терапією препарат рекомендується для лікування злоякіснихплоско клітинних пухлин голови і шиї, а також при хоріокарциномі матки.
Спосіб застосування та дози. Всі дозові схеми препарату повиннігрунтуватися на фактичній або ідеальній масі тіла хворого (залежно від того, яка з них є меншою). Одночасне застосування препарату з іншимимієлосупресивними агентами може вимагати коригування доз.
СОЛІДНІ ПУХЛИНИ
Курсова терапія: 80 мг/кг перорально, одноразово, кожний 3-й день.
Безперервна терапія: від 20 до 30 мг/кгперорально, одноразово, щодня.
Режим курсової терапії має перевагу над безперервною терапією у плані зниження токсичності (зокрема, пригнічення функції кісткового мозку). Лише іноді виникала необхідність в повному припиненні лікування препаратом через його токсичну дію.
Застосування одночасно з променевою терапією (злоякісні плоско клітинні пухлини голови і шиї, хоріокарциноми матки): 80 мг/кгперорально, кожний 3-й день, 1 раз на день.
Застосування препарату треба починати принаймні за 7 днів до початку опромінювання і продовжувати в ході променевої терапії, а потім протягом необмеженого наступного періоду за умови спостереження за хворим і в разі відсутності в нього тяжких реакцій.
Променеву терапію слід проводити в максимальній терапевтичній дозі. У випадку одночасного застосування препаратуГідроксисечовина “медак” коригування дози опромінювання звичайно не потрібне.
РЕЗИСТЕНТНИЙ ХРОНІЧНИЙ МІЄЛОЛЕЙКОЗ
Безперервна терапія: від 20 до 30 мг/кгперорально, одноразово, щодня.
Достатнім періодом для оцінки ефективності протипухлинної дії препарату є 6-тижневий курс. За наявності вираженої клінічної ремісії лікування можна продовжувати необмежено довго. Лікування варто перервати, якщо вміст лейкоцитів знижується до значень менше 2,5x109/л, а вміст тромбоцитів до рівня менше 100x109/л. У таких випадках вмістцих форменних елементів слід перевірити знову через 3 дні. Лікування можна поновити, якщо їх вміст починає помітно зростати. Оскільки відновленнягемопоезу відбувається швидко, звичайно досить пропустити лише декілька введень. Якщо не сталося швидкого відновлення при одночасному застосуванні препарату і променевої терапії, променеву терапію також можна перервати.
Побічна дія.
Система кровотворення: пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія, анемія, епізодично тромбоцит опенія). Аномалії картини еритроцитів: на ранніх стадіях лікування гідроксикарбамідом часто спостерігається мегалобластичний еритропоез, що носить помірний характер. Морфологічні зміни при цьому нагадують злоякісну анемію, однак вони непов’язані з дефіцитом вітаміну В12 або фолієвої кислоти.
Препарат може також знижувати кліренс заліза зплазми і знижувати ефективність утилізації заліза еритроцитами, однак вона невпливає на тривалість життя еритроцитів.
Шлунково-кишковий тракт: стоматит, анорексія, нудота, блювання, пронос або запор. Порушення з боку кишково-шлункового тракту звичайно вдається зняти, якщо тимчасово припинити прийом препарату, лише вокремих випадках було необхідне тимчасове припинення опромінювання.
Дерматологія: макульозно-папульознівисипання, еритема обличчя і периферична еритема. В окремих випадках відмічається алопеція. В ряді випадків у результаті щоденного застосування препарату протягом декількох років у хворих спостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення, папули фіолетового кольору.
Неврологія: вживання великих доз препарату може призводити до помірної сонливості. Неврологічні порушення відмічалися в окремих випадках і обмежувалися головним болем, запамороченням, дезорієнтацією, галюцинаціями і судомами.
Нирки: препарат епізодично може спричинювати тимчасове порушення функції ниркових канальців, що супроводжується збільшенням вмісту сечової кислоти в сироватці, азоту сечовини крові (АСК) і креатині ну. Вокремих випадках відмічається дизурія.
Інші ефекти. Больове відчуття або дискомфорт внаслідок запалення слизових оболонок в місці опромінення (мукозити) звичайно можна купірувати застосуванням місцевих анестетик івабо пероральних анальгетиків. Якщо реакція носить тяжкий характер, лікування препаратом варто тимчасово припинити; якщо ефект є винятково тяжким, може знадобитися тимчасове припинення також і променевої терапії. Однак необхідність припинення обох цих форм лікування спостерігалася лише іноді.
Також повідомлялося про пропасницю, озноби, почуття нездужання і збільшення активності ферментів печінки. В окремих випадках були описані гострі легеневі реакції, включаючи дифузну інфільтрацію легень, лихоманку і задишку, що пов’язані із застосуванням препарату.
Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опромінюванні, подібні до тих, що описані при моно терапії препаратом: головним чином - пригнічення функції кісткового мозку (анемія і лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (ітільки за наявності вираженої лейкопенії) відмічалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000/мм3. Під час лікування препаратом можуть підсилюватися деякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевої терапії, наприклад порушення функції шлунка імукозити.
Протипоказання. Препарат протипоказаний хворим із пригніченою функцією кісткового мозку (вміст лейкоцитів менше 2,5x109/л, тромбоцитів менше 100x109/л) або в разі наявності тяжкої форми анемії. Препарат Гідроксисечовина “медак” треба з обережністю застосовувати хворим, які нещодавно одержували інтенсивну променеву терапію або хіміотерапію іншими цито токсичними препаратами. У хворих, які в минулому одержували променеву терапію, може загострюватися після радіаційна еритема. Не вживати підчас вагітності та лактації. Препарат слід застосовувати з обережністю хворим з порушеною функцією нирок. Хворим похилого віку внаслідок підвищеної чутливості до побічних ефектів може знадобитися зниження доз препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вразі одночасного застосування препарату з іншими мієлосупресивнимипрепаратами або променевою терапією ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.
Оскільки є вірогідність того, що вживання препарату призведе до збільшення вмісту сечової кислоти в крові, може знадобитися коригування дози урикозуричних препаратів (препарати, що підвищують виділення сечової кислоти з організму).
Передозування. У хворих, які застосовували препарат в дозах, що в декілька разів перевищували звичайні рекомендовані, спостерігалися болючість, фіолетова еритема, набряк долонь рук і ступнів ніг із подальшим лущенням шкіри рук і ніг, інтенсивна генералізована гіперпігментація шкіри та тяжкий гострий стоматит. У цих випадках потрібно тимчасово припинити прийом препарату.
Особливості застосування. Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. Перед початком і періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функції кісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів повинно проводитися принаймні щотижня, протягом усього періоду лікування препаратом. При зменшенні вмісту лейкоцитів до рівня менше 2,5x109/л або тромбоцитів до рівня менше 100x109/л лікування слід припинити, поки вміст їх не відновиться до норми. Якщо хворийвисовлює відповідне бажання або якщо він відчуває утруднення в проковтуванні капсул, вміст капсули можна розчинити в склянці води і негайно випити. Прицьому деякі водонерозчинні допоможні речовини вмісту капсул можуть плавати на поверхні розчину. Під час застосування препарату необхідно вживати досить велику кількість рідини.
В разі пропуску прийому препарату наступну дозу варто приймати після консультації з лікарем.
Вагітність і лактація. Дослідження у вагітних жінокне проводилися. У випадку застосування препарату під час вагітності або в разі настання вагітності під час лікування препаратом хвору треба попередити про потенційну небезпеку для плоду. Жінкам дітородного віку рекомендується уникати настання вагітності під час лікування препаратом.
Препарат переходить у грудне молоко. Тому, враховуючи важливість лікування для матері, необхідно прийняти рішення: про відмову лікування препаратом або про припинення годування дитини груддю.
Використання в педіатрії. Безпека та ефективність лікування препаратом дітей не встановлена.
Умови та термін зберігання. ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ, при температурі 15 – 25 0С, в захищеному від світла місці. Источник
Термін зберігання - 4 роки.