ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АНТАКСОН
(Antaxone®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: naltrexone;morphinan-6-one,17-(cyclopropylmethyl)-4,5-epoxy-3,14-dihydroxy-,5(a)-,hydrochloride;
основні фізико-хімічні властивості лікарської форми: прозорий жовтуватий розчин з характерним ароматом;
склад: 1 мл розчину містить налтрексону гідро хлориду 2,5 мг або 5 мг;
допоміжні речовини: сорбітол, гіркота ароматична №1631, сахарин, метилпарагідроксибензоат, спирт етиловий, вода очищена.
Форма випуску. Розчин для перорального застосування.
Фармакотерапевтична група. Антагоністи опіатів. Антидоти. Код ATC V03A B30.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Налтрексону гідро хлорид не має властивостей агоністаопіатних рецепторів. Налтрексон блокує фармакологічний ефект екзогенно введенихопіатів шляхом конкурентного зв’язування опіатних рецепторів. Ця блокада можебути усунута введенням великих доз опіатів. Налтрексон пригнічує фізичну залежність і допомагає опіат залежним хворим підтримувати стан, вільний віднаркотика, після дезінтоксикації. Блокада опіатних рецепторів призводить такождо згасання звички вживати алкоголь.
Клінічними дослідженнями встановлено, що 50 мг налтрексону до 24 годблокують фармакологічний ефект 25 мг героїну, введеного внутрішньо венно. При подвоєнні дози налтрексону блокуючий ефект подовжується до 48 год.
Фармакокінетика. Налтрексон майже повністю всмоктується при пероральному прийманні, 95% дози метаболізується в печінці у фармакологічноактивні метаболіти, головний з яких – 6-бета-налтрексон – також є прямим антагоністомопіатів. Другий метаболіт – 2-гідрокси-3-метокси-6-бета-налтрексон. Налтрексонта його метаболіти виводяться, в основному, нирками. Кількість вільногоналтрексону, що виділяється з сечею, становить менше 1% від прийнятоїперорально дози, а кількість вільного і зв’язаного 6-бета-налтрексону – 38% відпер оральної дози налтрексону.
Фармакокінетичний профіль вказує на те, що налтрексону гідро хлорид тайого метаболіти зазнають внутрішньо печінкової рециркуляції. Максимальна концентрація у плазмі (Тmax) налтрексону і 6-бета-налтрексолуспостерігається через 1 год після перорального приймання, середній періоднапів виведення (T1/2) для налтрексону – 4 год, для 6-бета-налтрексону – 13 год. Виникнення максимальної концентрації і періоднапів виведення залежать від дози. Налтрексон не кумулює в організмі протягом тривалого часу, в той час як концентрація 6-бета-налтрексону зростає у плазмідо 40%. Це пояснюється тим, що період напів виведення його набагато довший, ніжу налтрексону.
Показання для застосування. Антаксон призначають у комплексному лікуванні наркоманії (опіатної залежності) для підтримання стану, вільного віднаркотика, і подолання фізичної залежності. Антаксон також призначають у комплексному лікуванні алкоголiзму для стримування потягу до вживання алкоголю, попередження надмірного вживання алкоголю, зниження рівня спричиненої алкоголем ейфорії, а також для скорочення частоти рецидивів.
Спосіб застосування та дози.
Вступна фаза до курсу терапії Ант аксоном при наркотичній залежності.
Лікування Ант аксоном можна розпочати після утримання від приймання наркотиків протягом 7 - 10 днів. У пацієнта має бути відсутній синдром відмінита ознаки абстиненції. Утримання від приймання наркотиків ідентифікується за аналізами сечі. Лікування не розпочинають доти, поки провокаційна проба з 0,5мг Налоксону не стане негативною. Налоксонова проба не проводиться пацієнтам із симптомами абстиненції і при виявленні опіатів у сечі. Налоксонову пробу можна повторити через 24 год.
Лікування Ант аксоном розпочинають з обережністю, збільшуючи дозу поступово. Можна розпочинати з прийому у дорослих 20 мг Антаксону, і пацієнт має перебувати під наглядом 1 год. За відсутності ознак абстиненції пацієнту можна дати решту (30 мг) добової дози.
Підтримуюча терапія Ант аксоном.
Після того, як пацієнт пройшов фазу введення у курс лікуванняАнт аксоном, доза 50 мг кожні 24 год буде достатньою, щоб блокувати дію опіатів, введених парентерально (ця доза блокуватиме 25 мг героїну, введеноговнутрішньо венно).
Можна використати у дорослих і гнучкіші схеми лікування:
100 мг Антаксону призначають кожні 2 дні або 150 мг кожні 3 дні.
100 мг Антаксону призначають у понеділок, 100 мг – у вівторок і 150 мг– у п’ятницю. Ця схема зручна для пацієнтів, які наважилися перебувати у стані, вільному від опіатів, тривалий час. Тривалість курсу лікування – 3 - 6 місяців.
Для лікування алкоголізму Антаксон використовується у середній добовій дозі 50 мг кожні 24 год. Попередня детоксикація не потрібна. Мінімальна тривалість курсу лікування – 3 місяці.
Побічна дія. Терапевтичні дози Антаксону, які застосовуються укурсі лікування, не давали серйозних побічних ефектів, хоча у 10% хворих відмічали порушення сну, стан тривоги, підвищену нервову збудливість, болісні судоми, нудоту та/або блювання, слабкість, суглобовий, м’язовий або головний біль зниження апетиту, пронос, запор, стан прострації, запаморочення, шкірні висипання, уповільнена еякуляція, зменшення статевої потенції, відчуття ознобу.
Нижчеперелічені явища мали місце менше, як у 1% пацієнтів.
Дихальна система: гіперемія судин носової порожнини, свербіж, ринорея, чхання, сухість у горлі, підвищене сльозовиділення, синусит, утруднене дихання, трахеофонія, кашель, задишка.
Серцево-судинна система: носова кровотеча, флебіт, набряк, підвищення артеріального тиску, неспецифічні зміни кардіограми, тахікардія.
Шлунково-кишковий тракт: метеоризм, геморой, виразка.
Сечостатева система: прискорене або порушене сечовипускання, підвищене або, навпаки, знижене лібідо.
Шкірні покриви: підвищена секреторна діяльність сальних залоз, епідермофітія ступнів, зміни шкіри, які відповідають І стадії відмороження, алопеція.
Психічний стан: депресія, паранойя, стомлюваність, сплутаність свідомості, дезорієнтація у часі і просторі, галюцинації та нічні кошмари.
Зорова і слухова системи: зниження гостроти зору, біль і відчуття печіння в очах, світлобоязнь, болісні “забиті вуха", шум у вухах.
Побічні дії загального характеру: підвищений апетит, втрата або навпаки, збільшення маси тіла, патологічне позіхання, сонливість, стан пропасниці, сухість у роті, біль у паховій ділянці, збільшені лімфатичні вузли, відчуття жару у кінцівках, відчуття раптового припливу крові до обличчя.
Лабораторні аналізи: підвищення рівня печінкових трансаміназ, лімфоцитоз. Описаний один випадок ідіопатичної тромбоцит опенічної пурпури ухворого, який, можливо, був сенсибілізований до Антаксону під час попереднього лікування.
Лікарська залежність: Антаксон – повний антагоніст опіатів; він не спричиняє толерантності, фізичної або психічної залежності.
Протипоказання.
Антаксон протипоказаний:
хворим, які приймають аналгетики групи морфіну (опіати);
хворим із синдромом абстиненції;
хворим, які не пройшли провокаційну пробу з налоксоном;
хворим з позитивним результатом аналізу сечі на наявність опіатів;
хворим, які мають в анамнезі факт підвищеної чутливості до Антаксону. Невідомо, чи існує перехресна чутливість між налтрексоном і похіднимифенантрену;
хворим з гострим гепатитом і печінковою недостатністю;
не встановлена безпечність застосування Антаксону у дітей, молодше 18років, у жінок під час вагітності і в період лактації.
Передозування. Немає достатніх клінічних даних щодо можливого передозування. Під час одного спеціального дослідження, коли хворі приймали 800мг Антаксону на добу протягом одного тижня, ознак інтоксикації не було відмічено.
Лікування передозування: у такому разі доцільно увійти в контакт зі спеціалізованим центром з лікування і контролю отруєнь для одержання інформації про своєчасні способи лікування у даному випадку. Хворому необхідно призначити симптоматичне лікування і пильний моніторинг.
Особливості застосування. Лікування препаратом має розпочинатися у спеціалізованих центрах з лікування наркоманії і в подальшому проводитися під суворим контролем лікаря.
Хворого з наркотичною залежністю, який лікується Ант аксоном, необхідно попередити про те, що самостійне приймання опіатів у цей період призводить дотяжкого синдрому абстиненції, навіть коми.
Хворий повинен мати при собі картку призначень Антаксону для інформації інших медпрацівників у разі надання невідкладної допомоги. За необхідності подолання блокади опіатних рецепторів (увідний наркоз, знеболю вання при невідкладних ситуаціях) необхідно використати великі дози короткодіючих наркотиків, щоб мінімізувати ризик пригнічення дихання і розвитокциркуляторного колапсу.
Антаксон може спричинити небажаний ефект штучної абстиненції. При тривалому лікуванні Ант аксоном необхідний щомісячний контроль функції печінки.
Антаксон не спричиняє звикання навіть при довго тривалому застосуванні. Медикаментозне лікування Ант аксоном супроводжує курс психотерапії.
Керування автомобілем та іншими транспортними засобами заборонено.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Взаємодія з препаратами, які містять наркотики.
Антаксон усуває, які містять опіати, такі як протикашльові, антидіарейні засоби та аналгетики. Випадки несумісності з іншими препаратами неописані. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі. Термін придатності - 2 роки.