РЕОПОЛІГЛЮКІН, інструкція, застосування препарату РЕОПОЛІГЛЮКІН Розчин для інфузій по 200 мл, 400 мл у флаконах

Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

Код АТС: В 05А А 05

Фармакологічні властивості. Реополіглюкін являє собоюплазмозамінний розчин, специфічна дія якого полягає в підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні в'язкості, сприянні відновленню кровообігу удрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні його об'єм плазми може збільшуватися майже в 2 рази в порівнянні з об'ємом введеного препарату.

Фармакокінетика. Молекулярна маса препарату знаходиться нижче рівня ниркового порогу фільтрації, що забезпечує виведення його з організму з сечею до 60 - 70 % протягом 6-7 год. Високомолекулярна частина циркулює у крові до декількох днів, утилізуєтьсяретикулоендотеліальною системою, де декстран поступово руйнується до декстрози.

Показання для застосування. Застосовують для поліпшення капілярного кровообігу з метою профілактики та лікування травматичного, операційного і опікового шоку, при інтоксикації; для покращення артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до пер фузійноїрідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці для поліпшення мікро циркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантантіпри судинних і пластичних операціях.

Спосіб застосування та дози. Перед першим застосуваннямРеополіглюкіну необхідно клінічно проконтролю вати переносимість препарату шляхом внутрішньо шкірного тесту. Слід пам'ятати, що шкірна проба не дає 100 % змоги виявити сенсибілізацію у хворих до реополіглюкіну. Тому в перші 5-10хвилин по мірі внутрішньо венного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого та мати на поготові всі необхідні засоби для лікування тяжких алергічних реакцій. Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого. При порушенні капілярного кровообігу (різні форми шоку) реополіглюкін вводять внутрішньо венно краплинно одноразово в дозі до 10 мл/кг маси тіла. Добова дозадля дорослих і дітей - до 15 мл/кг. Слід врахувати, що одночасно зреополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини втакій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланс (це особливо важливо при лікуванні зневоднення хворих і після хірургічних операцій). При серцево-судинних і пластичних операціях реополіглюкін вводять внутрішньо венно краплинно: безпосередньо перед операцією у дозі 5 - 10 мл/кг (дітям - до 10 мл/кг); під час операції - 5 мл/кг, після операції протягом 5-6днів - краплинно із розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення (дітям до 2-3років – до 10 мл/кг). При операціях із штучним кровообігом реополіглюкіндодають до крові з розрахунку 10 -20 мг/кг маси тіла для заповнення насосу оксигенатора. Концентрація полімеру з глюкозою у пер фузійному розчині неповинна перевищувати 3 %.

Побічна дія. Алергічні реакції. Як правило, препарат викликає збільшення діурезу, однак, якщо при введені реополіглюкінуспостерігається зменшення діурезу з виділенням в'язкої сечі, то це може вказувати на зневоднення організму хворого. У цьому випадку необхідно внутрішньо венно ввести кристалоїд ні розчини для поповнення і підтримання рідинного та електролітного балансів.

Протипоказання. Препарат протипоказаний при алергічних реакціях, тромбоцит опенії, захворюваннях нирок, анурії, серцевій недостатності та у випадках, коли не можна вводити великі об'єми рідини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Враховуючи можливу фізико- хімічну несумістність не можна додавати будь-які інші лікарські засоби до розчину Реополіглюкіну. Рекомендовані комбінації з осмотичнимидіуретиками – (манітом, манітолом), а також з Неогемодезом, сольовими розчинами (препарати вводяться через інші інфузійні системи).

Особливості застосування. При передозуванні можливе виникнення зневоднення організму. Препарат не слід вводити: разом з розчином натрію хлориду ізотонічного 0,9 % при патологічних змінах у нирках; з розчином 5 % глюкози при порушеннях вуглеводного обміну, особливо, при діабеті.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі не вище 25 °С.

Термін придатності - 2 роки.